Богдан Сергій — Вікіпедія
Сергій Богдан | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 1921 с. Куснища, тепер Любомльська міська громада, Волинська область |
Смерть | 29 жовтня 1950 с. Глухи, Старовижівський район, Волинська область |
Псевдо | «Бик», «Биков», «Євген», «Чорний» |
Військова служба | |
Приналежність | Українська держава (1941) ОУН |
Вид ЗС | УПА |
Командування | |
керівник Любомльського надрайонного проводу ОУН | |
Сергій Богдан (псевдо: «Бик», «Биков», «Євген», «Чорний» ; 1921, с. Куснища, тепер Любомльська міська громада, Волинська область — 29 жовтня 1950, с. Глухи, Старовижівський район, Волинська область) — керівник Любомльського надрайонного проводу ОУН.
Народився 1921 року в селі Куснища (тепер Любомльська міська громада, Волинська область).
З кінця 1942 року член ОУН, перебував на нелегальне становище. Служив чотовим у сотні УПА під кервіництвом «Чумака» (М. Яцинюк). Згодом отримав посаду провідника Камінь-Каширського районного проводу ОУН.
З 1947 року референт СБ Головненського районного проводу ОУН, діяв переважно у селах: Куснища, Полапи, Згорани, Сокіл Любомльського району.[1] З 1948 року – провідник Головнянського районного проводу ОУН, а з 1949 – керівник Любомльського надрайонного проводу ОУН.
Відзначався зухвалою сміливістю, наприклад, міг відвідати кінотеатр чи танці у формі радянського офіцера.[2]
Загинув 29 жовтня 1950 року поблизу села Глухи Старовижівського району. Під час останнього бою убив одного і поранив двох окупантів.