French
DeutschБогуміл Модрий — Вікіпедія
 | ||||||||||
 | ||||||||||
| Особові дані | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 24 вересня 1916 Прага, Австро-Угорщина | |||||||||
| Смерть | 21 липня 1963 (46 років) Прага, Чехословаччина | |||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||
| ||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||
| ||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||
Богуміл Модрий (чеськ. Bohumil Modrý; нар. 24 вересня 1916, Прага, Богемське королівство, Австро-Угорщина — пом. 21 липня 1963, Прага, Чехословаччина) — чехословацький хокеїст, воротар. Срібний медаліст Олімпійських ігор і дворазовий чемпіон світу.
Народився в родині водія трамвая. Займався легкою атлетикою, гандболом, футболом і тенісом. У 1932 році захопився хокеєм, саме в цей час набирала потужності хокейна команда тенісного клубу ЛТЦ. З двадцяти років виступав за основний склад. Багаторазовий переможець чемпіонатів Чехословаччини і різноманітних міжнародних турнірів. Вважається найкращим хокейним воротарем Європи 40-х років двадцятого століття[1]. Створив власний ігровий стиль, в основі якого був раціональний підхід до виконання своїх обов'язків.
За фахом — інженер. Після війни, з дружиною і двома доньками, мешкав у Ланшкроуні[en]. Працював адміністратором на місцевому цегляному заводі. Одночасно створював проект гавані каналу Дунай — Ельба, а також залізниці, що зв'язала б Ланшкроун з двома сусідніми містами.
У складі національної команди дебютував 1 січня 1937 року. Товариська гра у Празі проти збірної Канади завершилася поразкою з рахунком 2:6[2].
Учасник Олімпіади в Санкт-Моріці і п'яти чемпіонатів світу. На Олімпійських іграх 1948 року чехословацька команда поступилася канадцям, у боротьбі за перше місце, лише за різницею забитих та пропущених шайб. На світових першостях 1947 і 1949 років чехословаки були найсильнішими. На Олімпійських іграх і чемпіонатах світу провів 41 матч. Всього в складі збірної Чехословаччини — 71 матч[3].
11 березня 1950 року, чехословацьке радіо повідомило, що національна команда відмовилася від участі на чемпіонаті світу, у зв'язку з дискримінацією владою Великої Британії декого з членів делегації. Ввечері, того ж дня, співробітники держбезпеки спровокували бійку у барі і затримали дванадцять хокеїстів.
Сім місяців тривало слідство. Вирок суду — 15 років позбавлення волі за державну зраду (підготовка до втечі за кордон, під час проведення чемпіонату світу у Великій Британії). Августін Бубник[en] отримав 14 років, Станіслав Конопасек — 12, Вацлав Розіняк і Владімір Кобранов[en] — по 10, Йозеф Жирка — шість. Ще шість хокеїстів отримали від восьми місяців до трьох років ув'язнення[1][4].
Покарання відбував на урановій копальні в Яхимові, де працювали політв'язні і німецькі військовополоненні. Важко хворів від радіоактивного випромінювання. 1955 року звільнений «за станом здоров'я».
Після звільнення писав статті, в чеській пресі, на хокейну тематику. Накопичений матеріал зібрав у книгу, яка стала навчальною програмою для хокейних голкіперів, дала початок сучасній воротарській школі.
Помер 21 липня 1963 року в Празі. 1968 року — реабілітований і отримав почесне спортивне звання «Заслужений майстер спорту».
Почесний громадянин міста Ланшкроун, на його честь назвали вулицю, спортивний зал і встановили бюст. Одна з вулиць Праги носить його ім'я.
4 листопада 2008 була заснована Зала слави чеського хокею. Серед перших лауреатів був обраний і Богуміл Модрий. 15 квітня 2011 року обраний до Зали слави[en] Міжнародної федерації хокею з шайбою (разом з Ладіславом Трояком)[5].
Віце-чемпіон (1): 1948
Чемпіон (4): 1940, 1942, 1943, 1944- Віце-чемпіон (1): 1941
Статистика виступів на головних хокейних змаганнях:
| Рік | Збірна | Турнір | І | В | П | Н | ПГ | ІБГ | ПГГ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1937 | Чехословаччина | ЧС | 7 | 4 | 1 | 2 | 9 | 2 | 1.28 |
| 1938 | Чехословаччина | ЧС | 7 | 4 | 1 | 2 | 6 | 4 | 0.85 |
| 1939 | Чехословаччина | ЧС | 9 | 3 | 2 | 4 | 10 | 4 | 1.11 |
| 1947 | Чехословаччина | ЧС | 6 | 5 | 0 | 1 | 5 | 2 | 0.83 |
| 1948 | Чехословаччина | ОІ | 6 | 5 | 1 | 0 | 14 | 1 | 2.33 |
| 1949 | Чехословаччина | ЧС | 6 | 4 | 0 | 2 | 10 | 1 | 1.66 |
| Всього | 41 | 25 | 5 | 11 | 54 | 14 | 1.32 | ||
- ↑ а б Богумил Модры: приговор победителю [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Збірна Чехословаччини. Сезон 1936—1937 [Архівовано 18 вересня 2015 у Wayback Machine.] (чес.)
- ↑ Збірна Чехословаччини. Сезон 1949—1950 [Архівовано 18 вересня 2015 у Wayback Machine.] (чес.)
- ↑ Они научили Советский Союз играть в хоккей, потом их арестовали… [Архівовано 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Modrý a Troják byli uvedeni in memoriam do Síně slávy IIHF. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- Профіль на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Профіль на сайті Sports-reference.com [Архівовано 12 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті IIHF.com [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль[недоступне посилання з серпня 2019] на сайті Хоккеист.info (рос.)
- Топ-100 историй ИИХФ. История № 48 [Архівовано 20 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Богумил Модры: приговор победителю [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Репрессированный хоккей — 65-тилетие чехословацкой трагедии [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вайханский С. М. Золотая книга сборной СССР по хоккею / Матвеева Я. Ю. и Курбатова С. Э.. — Иллюстрированное. — СПб. М.: «Нева», Олма-Пресс, 2002. — С. 15. — 303 с. — 3000 экз — ISBN 5-7654-1720-5.
- Профіль [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті sinslavycslh.cz (чес.)