Бойкот — Вікіпедія
Бойко́т (англ. boycott) — спосіб політичної та економічної боротьби, що припускає повне або часткове припинення стосунків з якою-небудь державою, організацією, установою або окремою особою.[1] Наприклад, відмова найматися на роботу, купувати продукцію якогось підприємства.
Слово «бойкот» походить від імені англійського управителя маєтку капітана Чарлза Бойкотта, який утискав фермерів і стосовного якого 1880 року вперше було застосовано цей захід ірландськими орендарями.[1][2] Авторитетні ірландські організації наказали, щоб ніхто з ірландців не працював у нього на ланах. Для охорони півсотні своїх штрейкбрехерів Англія змушена була підключити велику кількість військ. Як наслідок, управитель після одного такого збору врожаю переїхав назад в Англію[3].
Бойкот у міжнародних відносинах, за Статутом ООН, — один із примусових заходів (без застосування збройних сил) для підтримки миру. Полягає у відмові держави підтримувати стосунки з якою-небудь державою або групою держав.
Економічний бойкот у практиці міжнародних економічних відносин — форма економічної боротьби, засіб економічного впливу на інші країни, а також знаряддя втручання у їхні внутрішні справи, припинення відносин на знак протесту.
У переносному значенні вживається як припинення відносин з ким-небудь на знак протесту проти чого-небудь.
- ↑ а б Економічна енциклопедія. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 квітня 2011.
- ↑ Словник іншомовник слів. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 квітня 2011.
- ↑ Чи зникне «роса на сонці» від бойкоту виборів?. Архів оригіналу за 23 вересня 2011. Процитовано 20 вересня 2011.
- Сім сексуальних бойкотів // Журнал «Країна», № 62, 11.03.2011.
- М. Багмет. Бойкот // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.70 ISBN 978-966-611-818-2.
- В. І. Серажим. Бойкот економічний // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Шведа Ю. Р. Політичні партії. Енциклопедичний словник. — Львів: Астролябія. — 2005. — 488 с.
- Шведа Ю. Р. Теорія політичних партій та партійних систем: Навчальний посібник. — Львів: Тріада плюс. — 2004. — 528 с.
- Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навчальний посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей. — 2006. — 432 с.
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |