Бойко Михайло Федорович — Вікіпедія

Бойко Михайло Федорович
Народився	1 листопада 1915(1915-11-01) село Болотниця, тепер Прилуцького району Чернігівської області
Помер	1988(1988) місто Харків
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди

Миха́йло Фе́дорович Бо́йко (1 листопада 1915(19151101), село Болотниця, тепер Прилуцького району Чернігівської області — 1988, місто Харків) — український радянський діяч, секретар Закарпатського обласного комітету КП(б)У, ректор Харківського державного педагогічного інституту імені Григорія Савича Сковороди. Кандидат історичних наук (1953).

Народився в селянській родині. У 1934 році закінчив Гадяцький педагогічний технікум.

У 1934—1938 роках — студент історичного факультету Харківського державного педагогічного інституту.

З 1938 року — вчитель, директор середньої школи № 1 міста Куп'янська Харківської області; директор середньої школи № 30 міста Харкова.

Член ВКП(б).

У березні 1945 — березні 1948 року — завідувач відділу шкіл Тернопільського обласного комітету КП(б)У.

У березні 1948 — вересні 1952 року — секретар Закарпатського обласного комітету КП(б)У з пропаганди і агітації.

У 1952 — січні 1963 року — завідувач Харківського обласного відділу народної освіти. У січні 1963 — грудні 1964 року — завідувач відділу народної освіти Харківської обласної сільської ради депутатів трудящих. У грудні 1964 — 1970 року — завідувач Харківського обласного відділу народної освіти.

У 1970—1980 роках — ректор Харківського державного педагогічного інституту імені Григорія Савича Сковороди.

Помер у 1988 році в місті Харкові.

• орден Леніна
• медаль «За трудову доблесть» (23.01.1948)
• Медаль Н. К. Крупської
• Медаль А. С. Макаренка
• медалі
• знак «Відмінник освіти Української РСР»
• знак «Відмінник освіти СРСР»
• Заслужений вчитель Української РСР (19.05.1956)

• газета «Закарпатська правда», березень 1948 року.
• Бойко Михайло Федорович

Це незавершена стаття про політичного діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.