Бойлер — Вікіпедія

Бойлер на газі з баком для нагрітої води

Бо́йлер (англ. boiler — «котел, кип'ятильник») — теплообмінний апарат для підігрівання води парою або гарячою водою в системах теплопостачання й гарячого водопостачання, наприклад при тепловому діянні на нафтовий поклад. Бойлер може бути вбудованим в котел або стояти окремо.

Бойлери застосовують на теплоелектроцентралях для нагрівання води до 150 °C, яку використовують для теплофікації.

Побутовий бойлер підігріває воду до температури, вищої за комфортну для використання в побуті, тому забезпечує більше теплої води, ніж його об'єм. Об'єм води на виході, окрім об'єму гарячої води з бойлера, включає об'єм холодної води із системи водопостачання, яка знижує температуру води на виході змішувача до прийнятної. Об'єм холодної води можна визначити, якщо поділити різницю між температурою води в бойлері та на виході на різницю між температурою холодної води та води на виході та помножити результат ділення на об'єм бойлера.[1]

Для нагрівання води може використовуватись електроенергія або енергія згоряння палива. В побутовому значенні бойлером називають водонагрівачі накопичувального типу, в яких постійно зберігається робочий об'єм нагрітої води. Пристрої накопичувального типу потребують меншої потужності джерел енергії, оскільки нагрівання відбувається протягом довгого часу. В Україні широко розповсюджені електричні та твердопаливні бойлери, накопичувальні нагрівачі на природному газі використовуються значно рідше.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Що робити, якщо бойлер не гріє воду?.

Література

[ред. | ред. код]