Бойлер — Вікіпедія
Бо́йлер (англ. boiler — «котел, кип'ятильник») — теплообмінний апарат для підігрівання води парою або гарячою водою в системах теплопостачання й гарячого водопостачання, наприклад при тепловому діянні на нафтовий поклад. Бойлер може бути вбудованим в котел або стояти окремо.
Бойлери застосовують на теплоелектроцентралях для нагрівання води до 150 °C, яку використовують для теплофікації.
Побутовий бойлер підігріває воду до температури, вищої за комфортну для використання в побуті, тому забезпечує більше теплої води, ніж його об'єм. Об'єм води на виході, окрім об'єму гарячої води з бойлера, включає об'єм холодної води із системи водопостачання, яка знижує температуру води на виході змішувача до прийнятної. Об'єм холодної води можна визначити, якщо поділити різницю між температурою води в бойлері та на виході на різницю між температурою холодної води та води на виході та помножити результат ділення на об'єм бойлера.[1]
Для нагрівання води може використовуватись електроенергія або енергія згоряння палива. В побутовому значенні бойлером називають водонагрівачі накопичувального типу, в яких постійно зберігається робочий об'єм нагрітої води. Пристрої накопичувального типу потребують меншої потужності джерел енергії, оскільки нагрівання відбувається протягом довгого часу. В Україні широко розповсюджені електричні та твердопаливні бойлери, накопичувальні нагрівачі на природному газі використовуються значно рідше.
- Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України. Правила технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України (п.1.3) 19.01.1999 N 9
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.