Болгар — Вікіпедія

Болгар
Bolğar, до 1991 Куйбишев
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Татарстан
Муніципальний район Спаський район
Код ЗКАТУ: 92232501
Код ЗКТМО: 92632101001
Основні дані
Населення 8310 (2010)
Площа 116 км²
Поштовий індекс 422840
Телефонний код +7 84347
Географічні координати: 8310 (2010))_region:RU_ 54°58′00″ пн. ш. 49°02′00″ сх. д. / 54.966666666667° пн. ш. 49.033333333333° сх. д. / 54.966666666667; 49.033333333333
Часовий пояс UTC+3
Висота над рівнем моря 80 м
Вебсторінка spasskiy.tatarstan.ru/mo-gorod-bolgar.htm
Мапа
Болгар (Росія)
Болгар
Болгар

Болгар (Татарстан)
Болгар
Болгар

Мапа


CMNS: Болгар у Вікісховищі

Болгар (тат. Bolğar, Болгар) — місто в Росії, адміністративний центр Спаського району Татарстану.

Місто розташоване на лівому березі Волги, за 140 км від Казані.

Історія

[ред. | ред. код]
Історичний герб міста

Місто Великий Болгар було засноване волзькими булгарами в X столітті.

Місто офіційно створене в 1781 р. під назвою Спасськ (рос. Спасск) з села Спасськ (Чертиково).

З 1781 р. — повітове місто Казанського намісництва (з 1796 р. — Казанська губернія). У XIX столітті Спасськ служив перевалочним пунктом сільськогосподарських вантажів для сусідніх міст. У 1856 р. в місті була 1 церква, 246 будинків, 5 крамниць.

У 1926–1935 роках місто називалося Спасськ-Татарський, в 1935–1991 роках — Куйбишев (на честь В. Куйбишева, який помер в 1935 р.). У зв'язку із наповненням Куйбишевського водосховища в 1957 р. місто було перенесено в район села Булгар.

В 1991 місту було присвоєно назву Болгар на честь міста Болгар — стародавньої столиці Волзької Болгарії, городище (руїни) якої знаходяться недалеко від міста. Городище знаходиться в урочищі Ага-базар за 6 км від села Болгари Куйбишевського району Татарської АССР.[1]

У 2010 році в місті розпочато будівництво туристичного центру з новими річковим портом, готелем, музеєм хліба, пекарнею, млином та іншими спорудами[2] в рамках розгорнутих робіт з відновлення та розвитку городища Болгар як музею-заповідника федерального значення з ініціативи та за піклування першого Президента Татарстану Шаймієва.

Економіка

[ред. | ред. код]

У місті розташовані швейна фабрика, м'ясокомбінат, харчокомбінат.

Населення

[ред. | ред. код]
Чисельність населення, чол.
1959 1970 1979 1989 2002 2010
7023[3] 7231[4] 8383[5] 8397[6] 8655[7] 8310

Склад населення: росіяни — 83,4%, татари — 12,9%, чуваші — 2,1%.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
* Залишки валу і рову (кінець XIV-XV століть)
* Північний мавзолей
* Східний мавзолей
* Чорна палата
* Біла палата
* Ханська усипальниця
* Соборна мечеть
* Великий мінарет (сучасна споруда)
* Малий мінарет
* Успенська церква колишнього Успенського монастиря (1732), у наш час[коли?] — історико-археологічний музей[8]
  • Музей хліба (будується) [коли?]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. И. Л. Значко-Яворский. Очерки истории вяжущих веществ от древнейших времен до середины XIX века. — Изд. Академии Наук СССР, 1963. С.: 497 (с.:76)
  2. У татарстанського хліба з'явиться музей. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 13 липня 2011.
  3. Перепис 1959 року. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.
  4. перепис 1970 року. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.
  5. Перепис 1979. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011.
  6. Перепис 1989 року. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2011.
  7. перепис 2002 року. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 13 липня 2011.
  8. Офіційний сайт Болгарського державного історико-архітектурного музею-заповідника. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 13 липня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]