Бонь Наталія Євгенівна — Вікіпедія

Бонь Наталія Євгенівна
Народився10 .06.1956
с. Дмитрівка (Золотоніський район) Черкаська область
ГромадянствоУкраїна
Національністьукраїнка
Діяльністьпоетеса, прозаїк
Мова творівукраїнська
НапрямокУкраїнська література
Жанрпоезія, проза
ЧленствоНСПУ (2020)

Наталі́я Євге́нівна Петрі́вна Бо́нь (нар. 1956, c. Дмитрівка (Золотоніський район), Черкаська область) — українська письменниця, член Національної спілки письменників України (2020).[1]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 10 червня 1956 в c. Дмитрівка (Золотоніський район) на Черкащині. Закінчила педагогічне училище у м. Новий Буг Миколаївської області, заочно Київський педагогічний інститут, Київську художню заочну школу. Майстриня петриківського розпису. Працює практичним вихователем у дитячому садку.

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

Поетеса, прозаїк.
Літературні тексти (казки, вірші, ігри, інсценівки, сценарії) пише з початку 1990-х років. Авторка збірок поезій для дітей «Для чого сходить сонечко» (2002), «Морозиво в кишені» (2012), прозових книжок «Бізнесбойз із Василівки» (2019), «Карамелька», «Кольорові небилиці», «НЛО над селом» (усі — 2020), публікацій в пресі. Зокрема друкувалась в газетах «Златокрай», «Вісник Золотоніщини», журналах «Малятко», «Дивослово», «Лель», педагогічних виданнях «Дошкільне виховання», «Джміль», «Все для вчителя» та ін.

Вірші Н. Бонь тонко й точно враховують психологію дитини, вони кольористі, лексично розмаїті, збагачені пестливою лексикою.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Переможниця конкурсу «Молода КороНація» (2018) з романом «Більше щоденників я не пишу, або До чого тут верблюд», лауреатка Всеукраїнського літературного конкурсу творів для дітей «Лоскотон» (2021), літературної премії ім. Івана Дробного.

Джерела і література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]