Боніфацій III — Вікіпедія
Боніфацій III | ||
| ||
---|---|---|
607 — 607 | ||
Попередник: | Сабініан | |
Наступник: | Боніфацій IV | |
Дата народження: | 540 | |
Місце народження: | Рим | |
Дата смерті: | 12 листопада 607 | |
Місце смерті: | Рим | |
Поховання: | собор Святого Петра | |
Громадянство: | Східна Римська імперія | |
Релігія: | католицька церква[1] | |
У миру: | Боніфацій | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Боніфацій III (лат. Bonifacius; ? — 12 листопада 607, Рим, Візантійська імперія) — шістдесят шостий папа Римський (19 лютого 607 — 12 листопада 607), за походженням римлянин, син Іоанна. Папа Григорій I у 603 році призначив Боніфація своїм представником при дворі імператора у Константинополі. Виконуючи обов'язки нунція Боніфацій мав неформальний доступ до імператора Фоки, який рахувався з його думкою.
Боніфацій III запровадив дві суттєві зміни у процедурі виборів папи. По-перше, він видав декрет, яким заборонив будь-кому обговорювати за життя чинного папи кандидатуру його наступника. По-друге, Боніфацій III заборонив вчиняти будь-які дії щодо виборів нового папи до закінчення 3 днів з часу смерті попереднього папи.
Іншим важливим результатом діяльності Боніфація III стало підтвердження імператором Фокою першості єпископа Риму над іншими ієрархами церкви.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Боніфацій III. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Папа Боніфацій III у Церковному лексиконі(нім.)
Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |