Борецький Ісаак Андрійович — Вікіпедія

Ісаак Андрійович Борецький (до 1400 — після 1456) — новгородський посадник у 1426 році, чоловік Марфи Борецької та батько новгородського посадника Дмитра Борецького.

Своє родове прізвисько Ісаак отримав від волості Борок (згодом — Борецька волость Архангельської губернії), якою він, найімовірніше володів і з якої власне й розпочав свою діяльність. У 1417 році Ісаак Борецький відбив волость у біглих новгородців, в'ятчан та устюжан.

Дата, коли саме Ісаак став новгородським посадником достаменно невідома. У 1426 році він вже згадується на цій посаді разом з Григорієм Кириловичем Посахном. Вони уклали з великим князем литовським Вітовтом мирний договір з контрибуцією у більш ніж 10 000 рублів на користь Великого князівства Литовського.

Коли Дмитро Шемяка втік до Новгорода і мешкав у місті (1452—1453 роки) Ісаак Борецький їздив до Москви та вимагав від Василя II визволити полонених, захоплених під час боротьби з Шемякою. За підсумками цього візиту відомий лист митрополита Московського Йони новгородському архієпископу Євфімию II. Митрополит просив архієпископа схилити Шемяку до миру з великим князем Московським, повідомляв про звільнення полонених без викупу та вимагав відправити з Новгороду послів для остаточного укладання миру.

Остання згадка імені Ісаака Борецького в літописах датується 1456 роком, коли великий князь Московський Василь ІІ звернувся до новгородських намісників з грамотою з вимогою задовільнити претензії княжих селян, у яких приказчики бояр Михайла Тучі та Ісаака Борецького забрали забрали 700 білячих шкур та Північній Двині.

Дружина: Марфа Борецька

Діти:

• старший син — Дмитро (також новогородський посадник (у 1471 році), після Шелонської битви страчений московитами);
• молодший син — Федір (у 1476 році заарештований московитами, відправлений у заслання до Мурома, де помер того ж року);
• дочка — Ксенія, наречена Мирослава, вождя повсталих новгородців.

Онук:

• Василь Федорович Ісаков-Борецький - у 1478 році разом з бабою був відправлений до заслання спочатку до Москви, а потім - у Нижній Новгород.

• Рудаков В. Е. Борецкие // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Иконников, В. С. Борецкий, Исаак Андреевич // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)