Борнацький Іван Іванович — Вікіпедія

Борнацький Іван Іванович
Народився1912(1912)
Юзівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер1999(1999)
Київ, Україна
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьметалург
Alma materДВНЗ ДонНТУ
Галузьметалургія
ЗакладДонецьксталь
ДВНЗ ДонНТУ
Посадазавідувач кафедри металургії сталі Донецького національного технічного університету
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
заслужений діяч науки і техніки Української РСР

Борнацький Іван Іванович (19121999) — український вчений у галузі металургії, завідувач кафедри металургії сталі Донецького національного технічного університету, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у м. Юзівці (нині Донецьк).

1934 року закінчив Донецький металургійний інститут їм. М. Фрунзе.

Працював на Донецькому металургійному заводі, у машинобудівельному технікумі (1932–1941). У роки Другої світової війни (1941–1942) — заст. головного металурга заводу ім. С. Орджонікідзе (м. Челябінськ), головний металург заводу (1942–1944, м. Орськ; 1944–1946, м. Сталіно). У подальші роки працює на різних посадах у металургійній галузі: начальник металургійної лабораторії Макіївського металургійного заводу ім. С. Кірова (1947–1957), начальник технічного відділу металургійної промисловості Донецького раднаргоспу (1957–1960), начальник відділу чорної металургії Держплану УРСР (1960–1963), заст. директора з наукової роботи ДонНДІ ЧерМету (1963–1968).

Починаючи з 1969 р. працює в Донецькому політехнічному інституті: доцент, професор, зав. кафедри «Металургія сталі» (1974). Канд. технічних наук (1953), доцент (1957), доктор технічних наук (1971), професор (1972), заслужений діяч науки УРСР (1982).

Творчий доробок

[ред. | ред. код]

Автор ряду підручників і навчальних посібників для студентів металургійних спеціальностей вузів і технікумів. Зокрема:

  • «Основы физической химии» (1989), (чотири видання),
  • «Теория металлургических процессов» (1978),
  • «Производство стали» (1974, співавтори Михневич В. Ф., Ярыгин С. А.) та інші.

Його підручники і навчальні посібники перекладені іноземними мовами і видані в Китаї, Індії, Бразилії, Румунії.

Підготував 10 кандидатів наук, опублікував 170 наукових робіт, у тому числі 16 підручників, навчальних посібників і монографій, 35 авторських свідоцтв на винаходи. Монографії:

  • Физико-химические основы сталеплавильных процессов" (1974, 20 друк, аркушів),
  • «Внепечное рафинирование чугуна и стали» (1979, соавторы Мачикин В. І., Живченко В. С., Парахин Н. Ф., Складановский Е. Н.),
  • «Интенсификация плавок в подових печах» (1974, соавторы Баранов А. А., Баскин Н. И., Шевченко В. П., Федюкин А. А.).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, п'ятьма медалями і багатьма відомчими знаками і грамотами.

Література

[ред. | ред. код]
  • Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2012 рік [Текст] / Донец. облдержадмін., упр. культури і туризму, Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. Т. С. Литвин; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко; відп. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк : Сх. вид. дім, 2011. — 113 с.
  • Зборщик, М. П. Відомі вчені технічної освіти і науки Донецького національного технічного університету (1921—2001) / М. П. Зборщик, Т. І. Овчаренко. — Донецьк, 2002.

Посилання

[ред. | ред. код]