Боровицька волость — Вікіпедія
Боровицька волость | ||||
Центр | Боровиця | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 6605 (1886) | |||
Населення | 6391 осіб (1886) | |||
Густота | 88.5 осіб / км² | |||
Боровицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Чигиринського повіту Київської губернії з центром у селі Боровиця.
Станом на 1886 рік складалася з 3 поселень, 3 сільських громад. Населення — 6391 особа (3146 чоловічої статі та 3245 — жіночої), 1419 дворових господарства[1].
Наприкінці 1880-х років волость було ліквідовано, село Боровиця увійшло до Шабельницької волості, села Мудрівка та Топилівка - до Трушівської волості. На початку 20 століття волость було поновлено.
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 6465 | 4347 |
Приватної власності | 61 | 59 |
Казенної власності | 1 | — |
Іншої власності | 78 | 60 |
Загалом | 6605 | 4466 |
Поселення волості:
- Боровиця — колишнє державне село при річці Дніпро за 20 верст від повітового міста, 3855 осіб, 852 двори, православна церква, 3 постоялих будинки, 3 лавки.
- Мудрівка — колишнє державне село при річці Дніпро, 1171 особа, 269 дворів, постоялий будинок.
- Топилівка — колишнє державне село, 1317 осіб, 298 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Іван Артемович Бандурка[2],[3];
- 1912—1913 роках — Юхим Гордійович Шліончак[4],[5];
- 1915 року — Михайло Прокопович Коваленко[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |