Борщів (Броварський район) — Вікіпедія

село Борщів
Герб Борщова
Автошлях М 03. Зупинка Борщів, серпень 2017 року
Автошлях М 03. Зупинка Борщів, серпень 2017 року
Автошлях М 03. Зупинка Борщів, серпень 2017 року
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Броварський район
Тер. громада Баришівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA32060010040077713
Облікова картка село Борщів 
Основні дані
Засноване 1300
Населення 528
Площа 2,23 км²
Густота населення 236,77 осіб/км²
Поштовий індекс 07500
Телефонний код +380 4576
Географічні дані
Географічні координати 50°17′45″ пн. ш. 31°22′13″ сх. д. / 50.29583° пн. ш. 31.37028° сх. д. / 50.29583; 31.37028
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Водойми Трубіж
Місцева влада
Адреса ради 07545, Київська обл., Баришівський р-н, c. Волошинівка
Вебсторінка Офіційний портал села
Карта
Борщів. Карта розташування: Україна
Борщів
Борщів
Борщів. Карта розташування: Київська область
Борщів
Борщів
Мапа
Мапа

CMNS: Борщів у Вікісховищі

Бо́рщів — село у Баришівській селищній громаді Броварського району Київської області. Засноване в 1300 році на річці Трубіж. Населення — 500 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

За Гетьманщини село належало до першої Переяславської сотні Переяславського полку Війська Запорозького.

22 травня 1716 року гетьман Скоропадський підписав універсал, яким підтвердив за Переяславським кафедральним монастирем надані без його відома полковником Томарою села Гайшин і Борщів.[1]

У 1755 році гетьман Кирило Розумовський відновив третю Переяславську сотню до якої увійшов і Борщів.[2]

За описом Київського намісництва 1781 року село Борщів відносилось до Переяславського повіту даного намісництва. На той час у ньому нараховувалось: 6 хат — виборних козаків, 27 хат — козаків підпомічників, 6 хат — посполитих, різночинських і козацьких підсусідків. Всього було 39 хат.[3]

За книгою Київського намісництва 1787 року, у селі проживало 160 осіб. У той час Борщів був у володінні різного звання «казених людей», козаків і власників — корнета Степана Симоновича і його брата.

З ліквідацією Київського намісництва село як і увесь Переяславський повіт перейшло до складу Полтавської губернії.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 608 осіб, з яких 276 чоловіків та 332 жінки.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 531 особа.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Кількість Відсоток
українська 517 97.92%
російська 11 2.08%
Усього 528 100%

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аброскін П., Кривошея В., Стасенко О. Київщина козацька: люди і долі. — К.: Видавничий дім «Стилос», 2004. — С. 27-42. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
  2. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 187—188. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 8 лютого 2020.
  3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Київська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Київська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]