Бранка Веселинович — Вікіпедія

Бранка Веселинович
серб. Бранка Веселиновић / Branka Veselinović
Ім'я при народженнісерб. Бранка Ћосић / Branka Ćosić
Народилася16 вересня 1918(1918-09-16)[1]
Бечей, Сербія
Померла8 лютого 2023(2023-02-08)[2] (104 роки)
Белград, Сербія
Громадянство Сербія
Діяльністьакторка, активістка
Alma materNarodno Pozoriste Beograd (nationaal Theater Belgrado)d[3]
Роки діяльності1938[3] — 2023
У шлюбі зMlađa Veselinovićd[4]
IMDbnm0895200
Нагороди та премії
CMNS: Бранка Веселинович у Вікісховищі

Бранка Веселинович (серб. Бранка Веселиновић, уроджена Чосич, 16 вересня 1918(1918вересня16), Бечей, Австро-Угорщина — 8 лютого 2023, Белград, Сербія) — югославська та сербська акторка. Серед її ролей участь у 100 театральних постановках та у 50 кіно- та телефільмах за понад 80-річну кар'єру.

Окрім акторської діяльності, вела активну громадську роботу, надавала допомогу дітям, була послом ЮНІСЕФ.

Почесна громадянка Белграда та Нового Саду.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 16 вересня 1918 року в Обечі, тоді в Австро-Угорщині (нині — місто Бечій у Сербії)[5][6][7]. Була шостою дитиною бібліотекаря Александра Чосича та його дружини Йованки (уродженої Монашевич), вчительки[6][8]. Бранка навчилася грати на фортепіано в ранньому віці, також писала вірші та легко їх декламувала[7][8].

Навчалася акторської майстерності в Національному театрі Белграда (1936—1938)[8]. У 19-річному віці вирушила на стажування до Сербського національного театру в Новому Саді, де дебютувала як акторка у виставі «Тітка Чарльза»[9]. Подобалася глядачам своїми гумористичними та сатиричними ролями. У 1940 році повернулася до Белграда[10][11].

З 1940 року почала активно будувати акторську кар'єру, з'являючись у численних постановках на сценах різних театрів Белграда: у період до 1978 року брала участь у виставах Художнього театру (1940—1942), Національного театру (1944—1947) і Югославського драматичного театру (1947—1978), в останньому пройшло більше як 40 спектаклів за її участю[11], першим і для неї, і для театру став спектакль 3 квітня 1948 року «Король Бетайнова». У США виконала головну роль в англомовній п'єсі «Mother Courage»[7]. У 1970 році знялася в екранізації Мела Брукса «Дванадцять стільців», пізніше — у фільмах «Три сестри» (1982)[12], «Російський цар» (1993)[13], «Кохання, звичка, паніка» (2005)[14], «Селяни» (2006) та «Швидка допомога» (2014[15].

У 1980 році стала послом ЮНІСЕФ[16][17]. Разом зі своїм чоловіком Младом очолювала Фонд допомоги дітям-інвалідам Бранки та Млада Веселиновичів[18].

Веселинович була поліглотом: вона володіла російською, англійською, німецькою, чеською, угорською, словенською та македонською мовами[7].

Була найбільш віковою з акторок у Сербії і продовжувала виступати до самої смерті у 2023 році[10][19][20]. Померла 8 лютого 2023 року у віці 104 років[16][21].

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 1964 році отримала премію «Стерія» за роль Джини у фільмі Браніслава Нушича «Сім'я скорботних»[5][22][23]. Була нагороджена Орденом Праці із золотим вінком, нагородами Браніслава Нушича та Вука Караджича, отримала звання почесної громадянки Белграда, Нового Саду та Дитячого села неподалік Сремської Кам'яниці[20].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Була одружена з актором і перекладачем Младом Веселиновичем (1915—2012), побралися 30 вересня 1948 року[5]. Шлюб тривав до смерті Млада 2012 року[22].

Бранка була близькою подругою поетеси Десанки Максимович та актора Мії Алексича[9].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2014 «Центр невідкладної допомоги» (серіал)
  • 2003 «Цитравіта»
  • 1982 «Три сестри» (ТБ)
  • 1979 «Вас бавить Міодраг Петрович Чкаля»
  • 1974 «Містер долар» (ТВ)
  • 1972 «Злочин і кара» (ТВ)
  • 1972 «Майстер і Маргарита»
  • 1970 «Дванадцять стільців»
  • 1966 «Щасливі помирають двічі»
  • 1966 «До війни»
  • 1964 «Народний посланець»
  • 1966 «Засмучена рідня»
  • 1960 «Загальна квартира»
  • 1960 «Краще вміти, ніж мати»
  • 1957 «Піп Чіра і піп Спіра»
  • 1957 «Маленька людина»
  • 1953 «Дитя громади»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Čuvena glumica Branka Veselinović preminula je u 105. godini života — 2023.
  3. ↑ а б https://www.novosti.rs/dodatni_sadrzaj/clanci.119.html:307766-Brankina-zemlja-cuda
  4. ↑ Brankina zemlja čuda
  5. ↑ а б в Zoran T. Branka Veselinović: na dnu smeha leže suze. — Beograd : Savez Dramskih Umetnika Srbije, 2003. — ISBN 978-86-902447-8-2.
  6. ↑ а б Stoti rođendan Branke Veselinović. Politika (серб.). 17 вересня 2020. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 9 лютого 2024.
  7. ↑ а б в г Oprijan, Bojana (13 листопада 2017). Branka Veselinović humanošću i dobrotom prkosi godinama (сербо-хорв.). Al Jazeera. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 20 червня 2021.
  8. ↑ а б в Strugar, Vukica (2 лютого 2015). Branka Veselinović: Neka vam Bog da moje godine. Večernje novosti (серб.). Архів оригіналу за 30 липня 2023. Процитовано 20 червня 2021.
  9. ↑ а б Branka Veselinović napunila 102 godine. Politika (серб.). 17 вересня 2020. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 20 червня 2021.
  10. ↑ а б Branka Veselinović – stoljeće velike glumice i humanitarke. Vox Feminae (сербо-хорв.). Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 20 червня 2021.
  11. ↑ а б Panić, Anita (15 листопада 2010). Brankina zemlja čuda. Večernje novosti (сербо-хорв.). Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 20 червня 2021.
  12. ↑ TV Teatar: Tri sestre. Radio Television of Serbia (серб.). 21 березня 2021. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  13. ↑ Dramski ponedeljak: Ruski car. Radio Television of Serbia (серб.). 18 листопада 2019. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  14. ↑ Stojić, Silvija (14 вересня 2018). Branka Veselinović: Dobrotom do duboke starosti. iSerbia (серб.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  15. ↑ Strugar, Vukica (20 серпня 2018). Slavno doba "Vesele večeri". Večernje novosti (серб.). Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  16. ↑ а б Čuvena glumica Branka Veselinović preminula je u 105. godini života. Danas (sr-RS) . 8 лютого 2023. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  17. ↑ Tošić, Saša (27 лютого 2016). Branka Veselinović: Nadam se da ću doživeti stotu. Glossy (сербо-хорв.). Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 20 червня 2021.
  18. ↑ Biografija Branke Veselinović. Espreso (серб.). 14 вересня 2022. Архів оригіналу за 8 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  19. ↑ Posećuje domove za nezbrinutu decu i izvodi lutkarske predstave: Branka Veselinović proslavlja 102. rođendan. Večernje novosti (сербо-хорв.). 16 вересня 2020. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 20 червня 2021.
  20. ↑ а б Koprivica, Jelena (8 лютого 2023). Umrla Branka Veselinović. NOVA portal (sr-RS) . Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  21. ↑ Preminula legendarna Branka Veselinović. B92 (sr-Latn-RS) . Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 8 лютого 2023.
  22. ↑ а б Savanović, Dunja (16 вересня 2020). Torta i cveće za legendarnu glumicu: Branka Veselinović napunila 102 godine. Telegraf (сербо-хорв.). Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 20 червня 2021.
  23. ↑ Yugoslav Drama Theatre Timeline. Yugoslav Drama Theatre. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 20 червня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бранка_Веселинович&oldid=43401552