Братислава (аеропорт) — Вікіпедія

Аеропорт імені М. Р. Штефаника
Letisko M. R. Štefánika
ІАТА: BTS  • ICAO: LZIB
Загальні дані
48°10′12″ пн. ш. 17°12′46″ сх. д. / 48.17° пн. ш. 17.212777777778° сх. д. / 48.17; 17.212777777778
Типцивільний
ОператорAirport Bratislava, a.s. (BTS)
Обслуговує
Розташування
Висота над р. м.133 м / 436 фт
Вебсайтbts.aero/en
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
м фт
04L/22R 2900 9515 бетон
13R/31L 3190 10406 бетон
Статистика (2018)
Пасажирообіг2,292,712 18%
Авіатрафік30,366 11.0%
ВантажообігTBA
Джерело:[2] (словац.)
Ідентифікатори і посилання
GeoNames6299784
10001109
BTS. Карта розташування: Словаччина
BTS
BTS
Мапа
CMNS: Братислава у Вікісховищі

Аеропорт імені М. Р. Штефаника (словац. Letisko M. R. Štefánika) також знаний як Братислава-Іванка (словац. Bratislava-Ivanka; (IATA: BTSICAO: LZIB)) — аеропорт Братислави, столиці Словаччини. Найбільший і найстаріший аеропорт країни. Розташовується в селі Іванка на схід від Братислави. Названий на честь військового і політичного діяча Мілана Ростислава Штефаника.

Аеропорт Братислави знаходиться за 9 км NE від центру міста, його площа становить 4,77 км². Він розташований у годині їзди від Відня (Австрія), Брно (Чехія) і Дьйору (Угорщина). Найближчий великий міжнародний аеропорт знаходиться у Відні, приблизно за 50 км на захід.

Є хабом авіакомпаній:


Характеристики

[ред. | ред. код]

Перший регулярний рейс між Прагою і Братиславою відбувся у 1923 році, новоутвореним перевізником Czechoslovak Airlines. У той час аеропорт в Братиславі знаходився за 3 км від теперішнього. Цей аеропорт зараз закритий. Підготовчі роботи з побудови аеропорту ім. Штефаника розпочалися у 1947 році, а будівництво розпочалося у 1948-му з двох злітно-посадкових смугам (04/22, 1900 м і 13/31, 1500 м). Аеропорт було відкрито у 1951 році.

Ryanair Boeing 737-800 у аеропорту Братислави

Сьогодні він обслуговує як заплановані, так і незаплановані, внутрішні і міжнародні рейси. Тепер[коли?] злітно-посадкові смуги дозволяють посадку практично всіх типів повітряних суден, що використовуються (за винятком Airbus A380, Ан-225 і Boeing 747-8). Аеропорт знаходиться в категорії 4E для повітряних суден, і категорії 7 або 8 за запитом з точки зору потенційного порятунку.

Аеропорт має дві перпендикулярні ЗПС (04/22 і 13/31), обидві було повністю реконструйовано у 1980-х роках. Злітно-посадкова смуга 13/31 обладнана для категорії ICAO IIIA заходу на посадку і посадки, в той час як 04/22 має категорію I.

Аеропорт використовує один термінал — термінал А. Старий термінал, побудований у 1970 році, було закрито у січні 2011 року, новий введено в експлуатацію в липні 2012 року. Термінал В, побудований 1994 року, і термінал C, побудований 2006-го, зараз не використовуються. Нова вежа управління була побудована у 1990-і роки. Нова будівля з'єднує термінал вильотів з терміналом прибуття B — її будівництво завершено у листопаді 2008 року.

Пасажиропотік аеропорту Братислави тимчасово знизився на початку 1990-х років через конкуренцію з боку сусіднього міжнародного аеропорту Відня, що знаходиться за 50 км (34 миль) від аеропорту Братислави). 2005 року пасажиропотік склав 1,326,493 особи; а у 2008 році — 2,218,545 осіб.

Проте, у зв'язку з економічним спадом і колапсом Slovak Airlines, SkyEurope Airlines, Air Slovakia й Seagle Air, пасажиропотік скоротився до 1,4 мільйона осіб у 2012 році.

Термінал

[ред. | ред. код]
Caproni Ca.33 в залі відправлень аеропорту Штефаніка, січень 2022

Сучасний термінал споруджувався з лютого 2009 по червень 2012 за проєктом AGA Letiste s. r. o. Проєктантом інтер'єру виступала компанія A. M. ARCHITECTS.

Авіакомпанії і напрямки, червень 2022

[ред. | ред. код]

Пасажирські

[ред. | ред. код]
Авіакомпанія Пункт призначення
Air Cairo Хургада
Сезонний чартер: Шарм-ель-Шейх (з 26 червня 2019)[3]
Croatia Airlines Сезонний чартер: Брач[4]
Ryanair Бергамо, Брюссель-Шарлеруа, Дублін, Единбург, Ейндговен, Загреб, Копенгаген, Лансароте, Лідс-Брадфорд, Лондон-Станстед, Мальта, Манчестер, Салоніки, Софія
Сезонний: Альгеро, Бургас, Корфу, Даламан, Пальма-де-Мальорка, Пасфос, Трапанані-Біргі
Smartwings Сезонний: Анталія, Бургас, Катанія, Корфу, Іракліон, Ларнака, Пальма-де-Мальорка, Родос, Закінф
Сезонний чартер: Акаба, Альмерія, Боа-Вішта, Араксос, Дакар-Діас, Даламан, Джерба, Марса-Алам, Монастір, Салоніки, Хургада
Wizz Air Лондон-Лутон, Львів, Скоп'є, Софія

Вантажні

[ред. | ред. код]
Авіакомпанія Пункт призначення
DHL Aviation Брюссель, Лейпциг/Галле, Скоп'є

Статистика

[ред. | ред. код]
Зал реєстрації
Перон
Рік Пасажирообіг Зміна Вантажообіг (тон)
1997 285,983 1,641
1998 324,219 +13.4% 1,443
1999 276,092 -14.8% 1,605
2000 283,714 +2.8% 2,878
2001 293,326 +3.4% 3,171
2002 368,203 +25.5% 4,831
2003 480,011 +30.4% 10,883
2004 893,614 +86.2% 6,972
2005 1,326,493 +48.4% 3,633
2006 1,937,642 +46.1% 5,055
2007 2,024,142 +4.5% 1,969
2008 2,218,545 +9.6% 6,961
2009 1,710,018 −22.9% 11,903
2010 1,665,704 −2.6% 17,717
2011 1,585,064 −4.8% 20,530
2012 1,416,010 −10.7% 22,563
2013 1,373,078 −3.0% 21,271
2014 1,355,625 −1.3% 19,448
2015 1,564,311 +15.4% 21,098
2016 1,756,808 +12.3% 22,895
2017 1,942,069 +10,5% 26,246[5]
2018 2,292,712 +18,1% -[6]
2019 2,290,242 -0,1% 20,449[7]
2020 405,097 -82% 24,739[8]
2021 480,152 +18,5% ?[9]

Наземний транспорт

[ред. | ред. код]

Автобуси

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.dl.cz/LZIB
  2. SKYDIVE CENTRUM RELAX[недоступне посилання з червня 2019]
  3. Timetable. flyaircairo.com. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 14 квітня 2019. [Архівовано 2018-10-15 у Wayback Machine.]
  4. Airport Brač | Timetable.
  5. Letisko Bratislava dosiahlo 3. najlepší výsledok vo svojej histórii (словац.). Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.
  6. BTS vybavilo vlani najviac cestujucih (словац.). Процитовано 17 січня 2019.
  7. Letisko v Bratislave vybavilo vlani 2,29 milióna cestujúcich (словац.). Процитовано 23 січня 2020.
  8. Letisko M. R. Štefánika vybavilo vlani 405-tisíc cestujúcich.
  9. Štatistické údaje.
  10. FlixBus. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 27 січня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]