Брихейніог — Вікіпедія

Брихейніог валл. Brycheiniog королівство ← бл.450 – 1045 ↓ Мапа середньовічного Уельсу Брихейніог зафарбовано синім кольором Столиця Талгарт Мова(и) валлійська Релігія християнство Династія Десі Перший король  - 450—490 Бріхан ап Анлах Останній король  - - 1045 Гріфід ап Елісед Історія  - заснування бл.450  - об'єднання з Діведом 655—720  - поділ на частини 1045 Попередник Наступник Римська Британія Дехейбарт Валлійська марка Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Брихейніог

Брихе́йніог (валл. Brycheiniog, вимова [brəˈχəi̯njɔɡ]) — невелике раннє середньовічне королівство на південному сході Уельсу, яким володіла династія ірландських поселенців. Брихейніог був заснований у 5 столітті і проіснував до XI, коли потрапив під владу норманських лордів Валлійської марки.

Королівство Брихейніог було сформовано на основі древнього королівства Гарт-Мадрін (ймовірно, з центром в Талгарті), коли Бріхан, син ірландського правителя на ім'я Анлах ап Кормак, одружився з Мархелою, спадкоємицею трону Гарт-Мадрін. Згідно з агіографічною традицією (не тільки валлійською, але також корнською і бретонською), у Бріхана (пізніше канонізованого) і Мархел було безліч дітей, більшість з яких також шанувалися як святі.

Бріхана передав трон своєму онукові Райну ап Кіногу, який заснував династію королів Брихейніогу. В середині VII століття шляхом династичного шлюбу Брихейніог на три покоління був об'єднаний з Діведом, однак в середині VIII століття знову став незалежним, хоча не обійшлося без суперечок про престолонаслідування. Близько 760 року бритти Брихейніогу в союзі з правителями Повіса і Гвента завдали поразки в битві при Херефорді, армії Мерсії і Вессекса^[1][2].

У 880-х роках Елісед ап Теудр визнав владу англосаксонського короля Альфреда, а його нащадок Гріфід розділив королівство на три кантрева — ЕйніонТалгарт, Теудр і Селів, які підпали під владу нормандських лордів.

Ймовірно, що Маредід ап Оуайн король Дехейбарта свого часу контролював частину території Брихейніогу^[3].

Назва Брихейніогу зберігається в назві традиційного графства Брекнокшир, а також національного парку Брекон-Біконз (Брекон — англійська передача імені Бріхана).

• Бріхан ап Анлах (450—490)
• Райн ап Кіног (490—510), його батько Кіног ап Бріхан
• Рігенеу ап Райн (510—540)
• Лліварх ап Рігенеу (540—580)
• Ідваллон ап Лліварх (580—620)
• Ріваллон ап Ідваллон (620—650)
• Елісед ап Ісгорд (650—655)
• Бріхейніог об'єднаний з Діведом (655—720)
• Ауст ап Кадуган (720—735)
• Елвістл ап Ауст (735)
• Теудр ап Райн (з 735) онук Кадугана ап Катена
• Ноуї ап Мадог (760—770)
• Гріфід ап Ноуї (770—805)
• Теудр ап Гріфід (805—840)
• Елісед ап Теудр (840—885)
• Теудр ап Елісед (885 — бл. 890)
• Гріфід ап Елісед (бл. 890 — 900)
• Теудр ап Гріфід (900—934)
• Гвалог ап Теудріг (934—)
• Елісед ап Гвалог
• Гріфід ап Елісед (—1045)
• Королівство поділене на кантреви Селів, Теудос і Ейніон

• Brycheiniog. Post-Roman Celtic Kingdoms (Celts of Cymru) (англ.). Historyfiles.co.uk. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 14 листопада 2010.
• Breteuil - Brycheiniog (англ.). Powys Local History Encyclopedia. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 14 листопада 2010.
• Brecon, Lordship of (англ.). Powys Local History Encyclopedia. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 14 листопада 2010.

Це незавершена стаття з історії Уельсу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.