Броненосні крейсери типу «Інфанта Марія Тереса» — Вікіпедія
Броненосні крейсери типу «Інфанта Марія Тереса» | ||
---|---|---|
Clase Infanta María Teresa | ||
Служба | ||
Тип/клас | броньований крейсер | |
Держава прапора | •ВМС Іспанії | |
Належність | Військово-морські сили Іспанії | |
Закладено | 1889 | |
Введено в експлуатацію | 1893 | |
Статус | Потоплені 1898 р. | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 6,890 т | |
Довжина | 111 м | |
Ширина | 19.86 м | |
Осадка | 6.55 м | |
Бронювання | Палуба - 51-76 мм Пояс - 305–254 мм Рубка - 300 мм Барбети- 229 мм | |
Технічні дані | ||
Потужність | 14800 к.с. | |
Швидкість | 22,2 вузлів | |
Екіпаж | 484 чол. | |
Озброєння | ||
Артилерія | 2 x 280 мм гармати 10 x 140-мм гармати 8 x 57-мм гармат 8 x 37 мм револьверних гармат Готчкісса | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 x 365 мм торпедних апаратів |
Броненосні крейсери типу «Інфанта Марія Тереса» — три броненосних крейсери, побудовані для ВМС Іспанії між 1889 і 1893 роками. Всі три були потоплені кораблями ВМС США під час битви при Сантьяго-де-Куба в 1898 році.[1][2][3]
Військово-морська верф у іспанському Більбао, побудувала всі три крейсери типу «Інфанта Марія Тереса». Спочатку ВМС Іспанії планували побудувати однотипні кораблі лінкору «Пелайо», але криза у відносинах з Німецькою імперією щодо контролю над Каролінськими островами у 1890 році змусила Іспанію перенаправити кошти, виділені на лінкори, на броньовані крейсери Кораблі такого класу мали перевагу над лінійними кораблями у більшій швидкості та радіусі дії, що робили їх кращими інструментом для реагування на колоніальні кризи[4].
Кораблі типу «Інфанта Марія Тереса» з двома трубами поєднували швидкість та потужне озброєння з двох 11 дюймових гармат Онторія, встановлених у барбетах по центральній лінії спереду та ззаду, а також потужної допоміжної батареї з 140 мм. гармат. Водночас захист крейсерів був недостатнім. Броньовий пояс був вузьким і тягнувся лише на дві третини довжини корпусів, гармати головного калібру мали лише легкоброньовані ковпаки, 140-мм гармати встановлювалися відкрито на верхній палубі, а кораблі мали високий, незахищений надводний борт[5]. Їхні верхні палуби були дерев'яними без сталевого покриття. Кораблі також були надмірно оздоблені деревом, яке іспанці не видалили перед боєм і яке підживлювало пожежі після попадання ворожих снарядів.
- ↑ Spanish Cruiser Infanta Maria Teresa. www.spanamwar.com (англійська) . Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ The Spanish Cruiser Vizcaya. www.spanamwar.com (аглійською) . Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Spanish Cruiser Almirante Oquendo, Lost in the Spanish American War. www.spanamwar.com (англійською) . Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Spanish Cruiser Pelayo. www.spanamwar.com (англ.). Процитовано 26 липня 2022.
- ↑ Chesneau, Roger; Koleśnik, Eugène M.; Campbell, N. J. M. (1979). Conway's all the world's fighting ships, 1860-1905 (англійською) (вид. 1st American ed). New York: Mayflower Books. с. 382. ISBN 0-8317-0302-4. OCLC 4775646.