Броня — Вікіпедія

Броня́,^[1] також па́нцир, па́нцер^[2] — захисний шар матеріалу з достатньо великою міцністю, в'язкістю і іншими механічними параметрами, який виконує функцію перешкоди від різного за силою й інтенсивністю впливу на об'єкт, оточений цим шаром. Поняття «броня» має досить широке тлумачення, але загалом основним значенням є захист.

Прототипами броні в давнину були обладунки і щити воїнів. Головним призначенням їх був захист тіла людини від дії на нього зброї (стріл, списів, мечів і шабель). Головними матеріалами служили дерево, шкіра, тонкі пластини металів, кості, ріг. У міру прогресу озброєнь (поява арбалетів і першої вогнепальної зброї) вимоги до товщини і міцності матеріалів обладунків і щитів різко зросли.

З появою вогнепальної зброї, зростанням числа військових конфліктів і інтенсивності ведення боїв в прототипах броні починають переважати конструктивні елементи, виготовлені із заліза і сталі (Хрестові походи). Одночасно знижується застосування м'яких і неміцних сплавів міді (латунь, бронза) і конструктивних елементів з дерева, шкіри і рогу.

У часи стародавніх греків і римлян особисту броню прикрашали орнаментами. На середньому сході було придумано броню із ланцюжків кілець. Вся сукупність прогресу у області військових технологій починає перетворюватися на змагання між зброєю і захистом від нього. Зростання і інтенсивність конфліктів спрощують форму обладунків і щитів до найефективнішої конструкції і зниження її вартості (зменшення кількості прикрас на обладунках і щитах). Надалі широке використання заліза і сталі збільшується на військово-транспортних засобах (вози, кораблі, човни) і на наземних укріплених спорудах. У історичному плані спостерігається збільшення товщини захисних оболонок і поява броні в сучасному сенсі (наприклад, танкова броня, бортова броня кораблів і літаків). Можна сказати, що створення броні різко прискорило прогрес в металургії, термічній і механічній обробці металів.

У 1853 році у Криму висадилися британські, французькі, п'ємонтські і османські війська. Їх похід вважається першим в історії, в ході якого була задіяна військова техніка, зокрема, броньовані кораблі, гармати і кулемети^[3].

Сучасна броня безперервно удосконалюється і з'являються її нові види, але, як і раніше, вона ділиться на декілька основних типів.

Типи броні:

• Натільна (обладунки): зброя, що надягає на тіло людини (наприклад бронежилет);
• Транспортна: плити з металів і композиційних матеріалів, куленепробивне скло для захисту екіпажа і пасажирів, активна броня;
• Корабельна: сплави і композити, активна броня, для захисту підводної і надводної частини суден;
• Будівельна: сплави, супербетон, пісок, піни і ін. Захист будівель, військових споруд (наприклад, дот, дзот, бліндажі і ін.);
• Космічна: екрани, дзеркала;
• Кабельна броня;
• Комбінована, рознесена, монолітна^[4].

Для виробництва броні використовується широкий спектр конструкційних матеріалів, що володіють необхідними механічними властивостями, головними з яких є твердість, міцність, відносне видовження, температура плавлення, модуль пружності. В цілому механічні показники матеріалів для виробництва броні повинні знаходитися на високому рівні. Матеріали, які використовуються для виробництва сучасної броні:

• Високоміцні якісні сталі з великою в'язкістю і відносним видовженням: литі і ковані леговані сталі.
• Дисперсійний зміцнені сплави міді: мідна матриця.
• Високоміцні титанові сплави: титанова матриця плюс волокна.
• Високоміцні композити з берилієвою матрицею.
• Композиційні матеріали зміцнені волокнами металів і ниткоподібними кристалами.
• Вибухові речовини: для виробництва активної броні.
• Пластики, наповнені орієнтованими волокнами вуглецю, оксиду алюмінію, волокнами бору і ін.
• Пластики, зміцнені високоміцними волокнами і з розподіленими порожнинами, наповненими водою або в'язкими рідинами («рідка броня»).
• Високоміцні будматеріали: супербетон, водонаповнений бетон, спеціальні піни (гасіння вибухових хвиль) і ін.

Броня має величезне значення для захисту об'єктів, техніки, людей, в період ведення бойових дій (війн), навчань (наближених до бойових), випробувань нового виду озброєнь. Застосування броні підвищує живучість військ і армії, різко збільшує здатність до ведення бою і оборони, оскільки оберігає людей і техніку від загибелі, поранення, виходу з ладу.

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2014)

Такими засобами є потужні види сучасного озброєння, що володіють значною кінетичною або тепловою енергією.

• Легка переносна вогнепальна зброя із збільшеною потужністю: ураження обладунків (бронежилети, шоломи і ін.) на живій силі.
• Легка переносна ракетна зброя: ураження броні літальних апаратів, автомобілів, легких суден.
• Артилерія: ураження броні спецзасобів (танки, БТР, вертольоти, вогневі укріплені точки, військові судна).
• Торпеди: ураження надводної і підводної частини плавальних засобів, захищених бронею.
• Авіабомби: ураження броньованих об'єктів (бункери, доти, бліндажі і ін.) і важкої броньованої техніки.
• Лазерний промінь: ураження віддалених цілей з космосу або в космічному просторі, а також ураження літаків і наземних споруд і техніки.
• Плазма: стаціонарний оптичний розряд в повітрі при самофокусуванні або регульованому фокусуванні лазерного випромінювання (ще в розробці).
• Звукові хвилі: могутні імпульси звуку для руйнування укріплень.
• Радіохвилі: розтріскування бетону (наприклад, наведенням радіохвилі з довжиною хвилі 12 см) перед пострілом або бомбардуванням укріпленої споруди.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Armour

• Обладунок
• Броня Гарві
• Круппівська броня
• Кабельна броня
• Бронежилет
• Броня (техніка)