Буксгевдени — Вікіпедія

Буксге́вдени, або Буксгеве́дени (нім. Buxhoeveden^[1]; рос. Буксгевдены) — німецький шляхетний рід. Первісно були бременськими міністеріалами. Володіли маєтком Буксгеведен (Нижня Саксонія, район Куксгафен, громада Локсштедт, село Бексгефеде). Споріднені із родом Роппів, з якими мають подібний герб. Вперше згадуються в документах під 1185 роком. Мали маєтки в Бременському та Верденському герцогствах. Брали участь в Лівонських хрестових походах, християнізації та німецькій колонізації Лівонії. Частина роду осіла в Лівонії й увійшла до складу балтійського німецького лицарства; вона володіла маєтками в Естляндії й носила баронський титул. Внаслідок підкорення Лівонії данцями та шведами отримала підтвердження своїх станових і майнових прав від данських і шведських королів. 16 грудня 1795 року одна з балтійських гілок роду отримала графський титул від прусського короля Фрідріха Вільгельма II^[2]. Після приєднання Лівонії до Російської імперії отримали права російських дворян, зараховувалися до корінного Езельського дворянства Естляндської губернії. Право на графський титул підтверджено наказом російського імператора Павла І від 5 квітня 1797 року^[2]; право на баронський титул визнано рішенням російського Сенату від 24 травня 1861 року^[3]. Найвідоміший представник — Альберт фон Буксгевден, засновник Риги (1201), перший ризький єпископ (1199—1229), один із співзасновників Ордену меченосців.

Герб Буксгевденів — срібний щит із п'ятизубою червоною кроквою. Нашоломник — червона кроква з п'ятьма зубцями, на вершині якої дві срібні лисиці з червоними очима та язиками, що крокують назустріч і впираються одна в одну. Намет — червоний, підбитий сріблом.

Герб баронів Буксгевденів має баронську корону на шоломі, а також, інколи, — щитотримачів, золотих левів із червоними очима і язиками^[3].

• 
  Родовий герб, 1277
• 
  Герб єпископа Рейнольда
  Фортеця Колувере, 1557
• 
  Барони фон Буксгевден
  «Балтійський гербовник», 1882
• 
  Барони Буксгевдени
  «Загальний гербовник», 1892

Герб графів Буксгевденів — щит розділений на 4 частини; з них 2-ша і 3-тя містять звичайний герб роду Буксгевденів — червону п'ятизубу крокву на срібному тлі, а 1-ша і 4-та — чорного коронованого прусського орла з червоним язиком, золотим дзьобом, ногами і стеблами трилисника в крилах на синьому тлі. Великий щит увінчаний графською короною, на якій стоять три срібні коронованих шоломи із червоною підбивкою. Кожен шолом має окремий нашоломник: центральний — пруського орла з 1-ї і 4-ї частин щита; правий — червону крокву зі срібними лисицями, що крокують назустріч; лівий — руку в латах, що заносить меч. Намет правої сторони — синій, підбитий золотом; лівої сторони — червоний, підбитий сріблом. Щитотримачі — чорний прусський орел праворуч і золотий лев з червоним язиком і піднятим хвостом ліворуч.

Після отримання російського підданства герб графів Буксгевденів був змінений за наказом імператора Павла І від 1797 року. На великий щит герба наклали малий російський імперський герб — золотий щит із коронованим чорним орлом, на грудях якого був вензель Павла І^[2].

• 
  Прусський графський герб
  1865
• 
  Російський графський герб
  «Загальний гербовник», 1798
• 
  Російський графський герб
  «Балтійський гербовник», 1882

• Альберт фон Буксгевден (1165—1229) — перший ризький єпископ.
• Герман фон Буксгевден — перший дерптський єпископ.
• Рейнгольд фон Буксгевден — езельський єпископ.
• Фрідріх Вільгельм фон Буксгевден (1750—1811) — російський генерал в часи наполеонівських воєн.
• Буксгевден Софія Карлівна (1883—1956) — російська фрейліна.

• Buxhoeveden (Buxhoewden) v. // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 136. [1]
• Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Teil 4: Oesel, Görlitz, 1935, S. 54 ff., 665.
• Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Teil 2-1: Estland. Görlitz, 1930. Band I, S. 20 ff., 4, 11.
• Genealogisches Handbuch des Adels. Bd. 37, Freiherrliche Häuser A, Bd. VI, 1966, S. 40 ff.
• Genealogisches Handbuch des Adels. Bd. 10, Gräfliche Häuser A, Bd. II, 1955, S. 75 ff.
• Familiengesch. B., bearb. v. Bar. H. A. v. Buxhoeveden (2 Bde., Hamburg 1962 u. 1965)
• Буксгевден (род) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Долгоруков П. В. Российская родословная книга. Санкт-Петербург: Типография Э. Веймара, 1855, Т. 2, С. 183.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буксгевдени

• Buxhoeveden (Buxhoewden) v. // Baltisches biografisches Lexikon digital.