French
DeutschБулбоака (Аненій-Нойський район) — Вікіпедія
| Село Булбоака рум. Bulboaca | ||||
_-_panoramio.jpg) | ||||
| Вигляд села Булбоака | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°53′5″ пн. ш. 29°18′31″ сх. д. / 46.88472° пн. ш. 29.30861° сх. д. | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Район | Аненій-Нойський район | |||
| Комуна | Булбоака | |||
| Перша згадка | 4 червня 1711[2][3] | |||
| Населення | 5095 (2004)[1] | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | MD-6512 | |||
| Телефонний код | +373-265 | |||
| Висота над р.м. | 40 м | |||
| Відстань | ||||
| Найближча залізнична станція | Булбоака | |||
| До районного центру | ||||
| — фізична | 6 км | |||
| До Кишинева | ||||
| — фізична | 38 км | |||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 618486 | |||
| Freebase | /m/080plrh | |||
| Карта | ||||
  Булбоака Булбоака (Молдова) | ||||
 | ||||
 Булбоака у Вікісховищі | ||||
Булбоака (рум. Bulboaca) — село в Аненій-Нойському районі Молдови. Утворює окрему комуну[4].
Село розташоване на березі річки Бич між селами Гирбовец, Рошкань на висоті 39 метрів над рівнем моря та за 41 км від столиці Кишинів.
Перша згадка про село відноситься до 1741 року. Село розташовувалося на обох берегах річки Бик і однойменного озера, яке нині набагато менше за колишні розміри. Тут же проходив поштовий тракт, який з'єднує Бендери з містом Кишинів.
Перший дерев'яний храм збудовано у 1797 році.
У 1871 році в селі була побудована залізнична станція на щойно відкритому шляху Кишинів - Тирасполь.
Протягом XVIII століття село було під господарями родини генерала Катаржі, але вже у XIX столітті село стає державним (казенним). Землями у окрузі володіють поміщики Леонард, Яновський, Мімі, Василевський.
З 1901 року Бульбоака є центром виноробства.
До 1950 Бульбоака була адміністративним центром Новоаненського (Бульбокського) району.
2011 року село святкувало своє 300-річчя. Бульбоака – одне з небагатьох сіл у Молдові, де є багатоповерхові багатоквартирні будинки.
1 червня 2023 року Молдова прийняла в Бульбоаці в замку Мімі другий саміт Європейського політичного співтовариства (EPC).
За даними перепису населення 2004 року[5] у селі проживали 5095 осіб.
Національний склад населення села:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| молдавани румуни | 4437 83 | 87,1% 1,6% |
| росіяни | 297 | 5,8% |
| українці | 199 | 3,9% |
| болгари | 29 | 0,6% |
| гагаузи | 12 | 0,2% |
| поляки | 6 | 0,1% |
| цигани | 5 | 0,1% |
| євреї | 1 | < 0,1% |
| інша / без відповіді | 26 | 0,5% |
| Всього | 5095 | 100% |
Біля села розташовано Гирбовецький ліс.
- Замок Мімі — пам'ятка архітектури.
- ↑ Recensamîntul populaţiei din 2004. Populaţia pe medii, localităţi şi sexe, în profil teritorial ((рум.) та (рос.)) . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
- ↑ Holban M. Călători străini despre Țările Române. Volumul VIII — București: Editura Științifică și Enciclopedică, 1983. — С. 320.
- ↑ Nicu V. Localitățile Moldovei în documente și cărți vechi: îndreptar bibliografic. Volumul 1: A-L — Chișinău: Universitas, 1991. — С. 103. — 508 с. — ISBN 5-362-00841-2
- ↑ ЗАКОН Nr. 764 от 27.12.2001 об административно-территориальном устройстве Республики Молдова ((рос.)) . Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
- ↑ Recensamîntul populaţiei din 2004. Populaţia pe naţionalităţi şi localităţi, în profil teritorial ((рум.) та (рос.)) . Архів оригіналу за 6 червня 2012. Процитовано 7 січня 2012.
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
