Бургундський дім — Вікіпедія

Бургу́ндський дім (фр. Maison de Bourgogne; порт. Casa de Borgonha) — франкська династія, що правила у Бургундії.

Історія

Бічна гілка франкської королівської династії Капетингів. Походить від герцога Бургундського Роберта I (?—1076), сина франкського короля Роберта ІІ. Прямі нащадки Роберта І утворили так званий ста́рший (перший) Бургу́ндський дім, який правив Бургундським герцогством в 1032—1361 роках й згас по чоловічій лінії після смерті герцога Філіппа І.

Зі старшого Бургундського дому виокремилося декілька гілок:

Монтагю (фр. rameau de Montagu; вигасла 1471 року)
В'єннська (фр. rameau du Viennois; вигасла 1270 року) і
Португальська (фр. maison de Bourgogne au Portugal; вигасла 1383 року). Представники останньої були монархами Португалії в 1093—1383 роках. Її започаткував перший португальський граф Генріх Бургундський (?—1112), онук герцога Роберта І й праонук короля Роберта ІІ. Ця гілка згасла зі смертю португальського короля Фердинанда I, після чого португальський престол перейшов до Авіської династії, бічної гілки португальського Бургундського дому.

Інша назва — Бургундські Капетинги, Бургундський дім династії Капетингів (фр. Maison capétienne de Bourgogne).

Після згасання в 1361 році Старшого Бургундського дому, герцогство перейшло французькому королю Іоанну II з династії Валуа, матір яка походила з Бургундського дому. Іоанн передав Бургундію своєму синові Філіппові II, який започаткував новий рід — молодший (другий) Бургундський дім, або Бургудський дім династії Валуа (фр. Maison de Valois-Bourgogne).