Бурлачук Леонід Фокович — Вікіпедія
Леонід Фокович Бурлачук | |
---|---|
Народився | 1 січня 1947[1] Ленінград, РРФСР, СРСР |
Помер | 26 листопада 2022 |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | психолог |
Alma mater | КДУ (1970) |
Галузь | психодіагностика |
Заклад | КНУ |
Науковий ступінь | доктор психологічних наук |
Батько | Бурлачук Фока Федорович |
Леоні́д Фо́кович Бурлачу́к (1 січня 1947, Ленінград — 26 листопада 2022) — радянський та український психолог. Доктор психологічних наук (1990), професор (1992). Дійсний член (академік) Національної академії педагогічних наук України (2010).
Народився 1 січня 1947 року у Ленінграді. Батько — письменник Фока Федорович Бурлачук (1914—1997)[2].
Навчався у Ленінградському державному університеті імені О. О. Жданова, але згодом перевівся до Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, де 1970 року закінчив психологічне відділення філософського факультету[3][4].
Після закінчення вишу продовжив роботу як асистент, а пізніше як доцент кафедри соціальної та педагогічної психології Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка[5].
З 1990 по 1992 рік — завідувач кафедри соціальної та педагогічної психології Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка[5].
Разом з Вадимом Блейхером став засновником кафедри психодіагностики та медичної (з 2008 року клінічної) психології, де з моменту створення у 1992 році Бурлачук був завідувачем[6]. У 2011—2012 роках — декан факультету психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка[5].
Крім того, обіймав посаду президента у Всеукраїнській психодіагностичній асоціації та Національній психологічній асоціації України (2017—2020)[3][5].
Помер 26 листопада 2022 року[3].
Займався вивченням психодіагностики, психотерапії та клінічної психології[5]. Спочатку до сфери інтересів Бурлачука входило дослідження хворих з психічними розладами. Вчений одним з перших у Радянському Союзі почав застосовувати для діагностики тест Роршаха. У другій половині 1980-х почав вивчати та застосовувати у клінічній практиці психодіагностику. Автор теорії виміряної індивідуальності[4].
1974 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Особливості перцептивної діяльності хворих на епілепсію та шизофренію при слабоструктурності зорової стимуляції», а в 1989 році — докторську дисертацію на тему «Психодіагностика особистості: понятійний апарат та методи дослідження»[4]. Бурлачук підготував свою кандидатську дисертацію під керівництвом психолога Вадима Блейхера на основі матеріалу зібраного в Київській клінічній (психоневрологічній) лікарні № 21 імені академіка І. П. Павлова. У зв'язку з використанням у роботі тесту Роршаха Бурлачук стикнувся з труднощами при захисті своєї дисертації через сприйняття «західних досліджень» як неприйнятних в СРСР. Захистити роботу, всупереч упередженість частини спеціалізованої вченої ради, йому вдалося в Ленінградському науково-дослідному психоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерєва, де керівником спеціалізованої вченої ради був Модест Кабанов[6].
Автор понад 200 наукових праць, включаючи словник-довідник, підручники та навчальні посібники. Найвідоміша його праця — «Словник-довідник із психодіагностики»[3]. Бурлачук створив навчальні курси та спецкурси, написані на основі досліджень клінічної психодіагностики[4]. Член редакційних рад десяти українських та чотирьох закордонних періодичних видань з психології[7]. 2008 року Бурлачук спільно з партнерами започаткував перше українське видавництво психологічних тестів «ОС Україна»[8].
Підготував 40 кандидатів та 5 докторів наук [4]. Був головою науково-методичної комісії з психології при Міністерстві освіти і науки України[5], з 1991 по 2005 рік — голова спеціалізованої ради з захисту докторських та кандидатських дисертацій у галузі психології при Київському національному університеті[4]. Керівник міжнародних освітніх та наукових проектів у галузі психології TEMPUS (1995—2000) та INTAS (1999—2003)[2]. Був головою оргкомітету міжнародної психологічної конференції «Псикон»[8].
1992 року був обраний членом-кореспондентом, а 2010 — дійсним членом (академіком) Національної академії педагогічних наук України[4]. З 1995 — член Міжнародної комісії з психологічних тестів[6]. Також був дійсним членом Міжнародної академії акмеологічних наук[4], Нью-Йоркської академії наук та Європейської федерації психологічних асоціацій[en][3]. Один з засновників Київського інституту сучасної психології та психотерапії[9] та Української школи архетипіки[10].
- Грамота Верховної Ради України[7]
- Медаль НАПН України «Ушинський К. Д.»[7]
- Медаль НАПН України «Григорій Сковорода»[7]
- Медаль НАПН України «Володимир Мономах»[7]
- Словарь-справочник по психодиагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. — 1989; 2-е изд. — СПб: Питер, 1999. — 517 с.; 2003; 3-е изд., перераб. и доп. — СПб: Питер, 2007. — 685 с.
- Словарь-справочник по психологической диагностике / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. — Киев: Наук. думка, 1989. — 197 с.
- Психология жизненных ситуаций: Учебное пособие. — М., 1998. — 262 с.
- Основы психотерапии: Учебное пособие / Л. Ф. Бурлачук, И. А. Грабская, А. С. Кочарян. — Киев: Ника-Центр ; М.: Алетейа, 1999. — 317 с.
- Психотерапия: психологические модели: Учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук, А. С. Кочарян, М. Е. Жидко. — СПб: Питер, 2003, 2007 (2-е изд.), 2009 (3-е изд.), 2012. — 471 с.; 2-е изд. — М.: Питер, 2007.
- Исследование личности в клинической психологии (на основе метода Роршаха). — Киев: Вища школа, 1979. — 175 с.
- Психодиагностика / Л. Ф. Бурлачук. — 1995.
- Введение в проективную психологию / Л. Ф. Бурлачук. — 1997.
- Психодиагностика: Учебник для вузов / Л. Ф. Бурлачук. — СПб: Питер, 2002. — 349 с.; 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Питер, 2008. — 378 с.
- Психодиагностические методы исследования личности / Л. Ф. Бурлачук. — Киев: Общество «Знание» УССР, 1982. — 19 с.
- Психодиагностические методы исследования интеллекта / Л. Ф. Бурлачук. — Киев: Общество «Знание» УССР, 1985. — 16 с.
- Психодиагностика личности / Л. Ф. Бурлачук. — Киев: Здоровья, 1989. — 163 с.
- Методика Роршаха: краткое пособие / Л. Ф. Бурлачук. — М.: Смысл, 2013. — 103 с.
- Основы психотерапии / Л. Ф. Бурлачук. — 1999; 2-е изд. — 2001.
- Focus Eastern Europe: Psychological and Social Determinants of Behaviour in the Transition Countries. — Innsbruck, 2001.
- ↑ Педагоги и психологи мира — 2012.
- ↑ а б Маценко В. Ф. Бурлачук Леонід Фокович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 622. — ISBN 966-02-2682-9.
- ↑ а б в г д Коржова Елена Юрьевна (11 грудня 2022). Памяти Леонида Фокича Бурлачука. Психологическая газета (рос.). Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ а б в г д е ж Бурлачук Леонид Фокич. Психологическая газета (рос.). Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ а б в г д е Пішов з життя Бурлачук Леонід Фокович. psy.knu.ua (укр.). 28 листопада 2022. Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ а б в Худик Владимир Александрович. Леонид Фокович Бурлачук и становление украинской школы клинической психологии : [рос.] // Коррекционно-педагогическое образование. — 2022. — Вып. 4 (32). — С. 61–65. — ISSN 2411-3638.
- ↑ а б в г д Відійшов із земного життя академік НАПН України Бурлачук Леонід Фокович. НАПН України (укр.). 28 листопада 2022. Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ а б Бурлачук Леонід Фокович : [укр.] // Психологія і особистість. — 2017. — № 1 (11). — ISSN 2226-4078.
- ↑ Пішов з життя Бурлачук Леонід Фокович. КІСПП (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2023. Процитовано 7 лютого 2023.
- ↑ Засновники школи. Українська школа архетипіки (укр.). Процитовано 7 лютого 2023.
- Л.А. Карпенко. Леонид Фокид Бурлачук. dates.gnpbu.ru (рос.).
- К 60-летию со дня рождения Л. Ф. Бурлачука. voppsy.ru (рос.). Процитовано 7 лютого 2023.
- Бурлачук Леонід Фокович. psy.univ.kiev.ua (укр.). Процитовано 7 лютого 2023.
- Prof. Leonid Burlachuk — Home Page. burlachuk.kiev.ua (англ.). Процитовано 7 лютого 2023.