French
DeutschБухарестський мирний договір (1812) — Вікіпедія
| Бухарестський мирний договір | |
|---|---|
 | |
| Тип | мирна угода |
| Підписано | 28 травня 1812[1][2] |
| Місце | Бухарест |
| Підписанти | Кутузов Михайло Ілларіонович і Лаз Ахмед Паша |
| Сторони | Османська імперія і Російська імперія |
Бухарестський мирний договір — договір між Російською та Османською імперіями, підписаний 28 травня 1812 року в Бухаресті, який завершив російсько-турецьку війну 1806—1812.
Усвідомлюючи небезпеку неминучої війни з Французькою імперією, російський уряд відмовився від далекосяжних планів приєднати до Російської імперії Дунайські князівства.
3 квітня (22 березня) 1812 року імператор Олександр I зажадав від головнокомандувача російської «Молдавської армії» генерала від інфантерії графа Михайла Кутузова негайно укласти мир, погоджуючись на кордон по річці Прут до впадіння її в Дунай. Дипломатичну підтримку забезпечував посол Російської імперії у Османській імперії Андрій Італинський.
23 (11) травня Кутузов доповів імператору про узгодження спірних питань, наступного дня було парафовано попередні (прелімінарні) умови, а 28 (16) травня 1812 року — підписано текст російсько-османського мирного договору.
Договір складався з 16 пунктів.
- Стаття 1-а проголошувала стан миру «між обома високими імперіями».
- Стаття 2-а обіцяла амністію учасникам бойових дій.
- Стаття 3-я визнавала чинність попередніх російсько-турецьких трактатів і конвенцій.
- Стаття 4-а підтверджувала 1-у статтю прелімінаріїв (тимчасові рішення): «Осяйна Порта Оттоманська відступає і віддає російському імператорському двору землі, розташовані на лівому березі Пруту з фортецями, містечками, поселеннями й житловими спорудами; середина ж річки Прут буде кордоном між обома високими імперіями». Кілійське гирло дельти Дунаю проголосили спільним, торговельні кораблі Російської імперії могли плавати по всій течії Дунаю, військові — лише до впадіння в нього річки Прут. Цим давня українська земля Хотинщина й українці, що проживали на всій території дністровсько-прутського межиріччя, прилучилися до основного масиву етнічних українських земель, а кордони Османської імперії віддалилися від території України.
- Стаття 5-а засвідчила повернення Османській імперії Молдовського князівства та Валахії, підтверджуючи їх «привілеї».
- Стаття 6-а зберігала кордони, що існували перед війною на Кавказі.
- Стаття 7-а містила взаємні гарантії іновірцям.
- Стаття 8-а надавала сербам автономію й право самостійно збирати податки для султана.
- Наступні 8 статей регулювали інші питання російсько-турецьких взаємин.
24 (12) червня 1812 року, перебуваючи у Вільно, Олександр I ратифікував Бухарестський мирний договір. За укладення цього договору граф Михайло Кутузов отримав титул «найяснішого князя».
- встановила новий кордон на річці Прут (замість Дністра);
- отримала фортеці Ізмаїл, Кілію, Аккерман, Хотин;
- отримала право торгового судноплавства по всьому Дунаю до річки Прут;
- повернула Османській імперії Анапу, Поті, Ахалкалак, Молдовське князівство, Волощину;
- залишила у своєму складі Західну Грузію (крім Поті);
- отримала Бессарабію і деякі території Закавказзя;
- вперше одержала морські бази на Кавказькому узбережжі Чорного моря.
- зобов'язувалась надати автономію Сербії.
- Р. Г. Симоненко. Бухарестський мирний договір 1812 р. [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 417. — ISBN 966-00-0734-5.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Миллер А. Ф. Мустафа паша Байрактар. — М., 1947;
- Внешняя политика России XIX и начала XX века, т. 6. — М., 1962;
- Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии: Документы и материалы. — М., 1996.
- Бухарестський мирний договір 1812 року // Сайт с. Гвіздівці [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.]
| XV століття | |
|---|---|
| XVI століття | |
| XVII століття | |
| XVIII століття | Прут (1711) • Константинополь (1712) • Адріанополь (1713) • Пожаревац (1718) • Константинополь (1720) • Константинополь (1724) • Ахмет-Паша (1732) • Константинополь (1736) • Белград (1739) • Ніш (1739) • Керден (1746) • Кючук-Кайнарджі (1774) • Айналикавак (1779) • Свіштов (1791) • Ясси (1791) • Тріполі (1796) • Туніс (1797) |
| XIX століття | Париж (1802) • Дарданелли (1809) • Бухарест (1812) • Ерзурум (1823) • Аккерман (1826) • Адріанополь (1829) • Константинополь (1832) • Юнкяр-Іскелесі (1833) • Кютахья (1833) • Балта-Ліман (1849) • Лондон (1840) • Лондон (1841) • Париж (1856) • Шкодер (1862) • Сан-Стефано (1878) • Берлін (1878) • Кіпр (1878 ) • Топхане (1886) • Константинополь (1897) |
| XX століття | |
.svg){kind=small}
- ↑ Бухарестский мир // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911. — Т. 5. — С. 174–175.
- ↑ Бухарестский мир // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский, К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. V. — С. 110.