Бхубанешвар — Вікіпедія

Місто Бхубанешвар англ. Bhubaneswar орія ଭୁବେନଶ୍ବର Рам Мандір в Бхубанешварі Координати 20°15′52″ пн. ш. 85°49′41″ сх. д.H G O Країна  Індія Індія Штат Орісса Округ Кхурда Мер Анант Нараян Джена Дата заснування 1948 Перша згадка III століття до н. е. Площа 1035 км² Висота центру 33  м Офіційна мова Гінді, Орія (мова), Англійська мова Населення 837 737  (2011) Густота населення 852  осіб/км² Міста-побратими Купертіно, Блумфонтейн[1] Часовий пояс UTC+5:30 Телефонний код +0674 Поштовий індекс 751 0xx GeoNames 1275817 OSM ↑1984089 ·R (Кхурда (округ)) Офіційний сайт bmc.gov.in  (англ.) Бхубанешвар Бхубанешвар (Індія) Бхубанешвар Бхубанешвар (Орісса)  Бхубанешвар у Вікісховищі

Бхубане́швар (англ. Bhubaneswar, [bʊvəˈneɪʃwər]; pronunciation^ⓘ; орія ଭୁବେନଶ୍ବର) — місто в Індії, у районі дельти річки Маханаді, на південь від міста Каттака. Адміністративний центр і найбільше місто штату Одіша з населенням 837 737 жителів (2011)^[2].

Назва міста походить від слова «Трибхубанешвар», яке перекладається як бог (Ішвар) трьох світів (Трибхубан), що є епітетом бога «Шиви»^[3]. Бхубанешвар також відомий за такими назвами, як Тошалі, Калінга Нагарі, Нагар Калінга, Екамра Канан, Екамра Кшетра та Мандіра Маліні Нагарі (англ. "Місто храмів").

Бхубанешвар є важливим економічним та релігійним центром Східної Індії. Завдяки численним храмам, що датовані VIII—XIII століттями, Бхубанешвар називають Містом Храмів (близько 500 храмів). У старій частині міста з 7 тис. храмів, що розташовувалися навколо священного ставу Бінду Сагар (Біндуз-Саровар), який, за переказами, одержує воду з усіх священних річок Індії, збереглося близько 500, зокрема класичні зразки стовпоподібних храмів (вкритих зовні різьбленнями, з прилеглими залами та воротами): Парашурамешвара (8 ст.), Муктешвара (близько 950), Лінгараджа (близько 1000, заввишки близько 55 м), Орісси. Найбільший та найвизначніший з них — храм Лінгараджа на честь Бога Шиви (1014). Інші відомі храми — Війтал Мандір, присвячений Чамунді (Шріматі Калідеви), у якому відбувається тантричне поклоніння, Сіддхешвар та Кедаргаурі. Щорічно у квітні в храмі проходить фестиваль колісниць, що називається Ашокаштамі.

Сучасне місто спроєктував 1946 року німецький архітектор Отто Кенігсбергер. 1948 року столицю штату Орісса було перенесено з Каттака в Бхубанешвар, через рік після здобуття Індією незалежності. Бхубанешвар, разом з Джамшедпуром та Чандігархом є одним з перших міст Індії, побудованих за спеціальним планом. Бухбанешвар та Каттак часто називають містами-близнюками Одіши. Загальна чисельність населення конурбації двох міст становить 1,4 мільйони осіб (2011)^[4].

Місто Бхубанешвар розташоване в окрузі Кхордха. Воно споруджене на рівнинах східного узбережжя, що простягаються уздовж осі Східних Гат^[5]. Середня висота над рівнем моря — 45 м^[5]. Місто знаходиться на північний захід від річки Маханаді, яка утворює північну межу приміської зони Бхубанешвара. На півдні місто обмежене річкою Дая, на сході — річкою Куакхай^[5]. Бхубанешвар має західну високу частину і низьку східну^[5]. За оцінкою програми розвитку ООН у Бхубанешварі є значний ризик виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок сильних вітрів та циклонів^[6].

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних саван. Найтепліший місяць — травень із середньою температурою 32 °C (89.6 °F). Найхолодніший місяць — грудень, із середньою температурою 21.8 °С (71.2 °F).^[7]

Історія Бухбанешвара поділяється на історію давнього та історію нового міста. Стародавнє місто має більш, ніж 2000-річну історію. Натомість сучасне місто засноване лише 1948 року^[8].

Уперше Бхубанешвар згадується у зв'язку з війною між імперією Маур'їв та державою Калінга, що відбувалася 262 р. до н. е. Тоді імператор Ашока здобув поблизу міста велику перемог, але, вражений кривавими наслідками битви, прийняв буддизм. У II до н. е. імператор Кхаравела переніс столицю держави Калінга в передмістя сучасного Бхубанешвара, Сісулпагарх. За 8 км на північий захід від міста зберігся камінь з висіченим на ньому текстом одного з едиктів імператора Ашоки (272—236 рр. до н. е.).

Історичні пам'ятки підтверджують значущість Бхубанешвара в середньовіччі, з VII до XI століття н. е., коли правителі Калінги поширили свою владу на всю Одишу та інші області. Храми Бхубанешвара VIII—XII століть споруджені під впливом шиваїзму^[9]

1 квітня 1936 року Орісса стала окремою провінцією Британської Індії зі столицею в Каттак, який був столицею Орісси з XII століття. 13 квітня 1948 року столицю Орісси з Каттака, де часто траплялися повені й бракувало місця для зростання, було перенесено в Бхубанешвар. Столиця будувалася як сучасне місто за проєктом німецького архітектора Отто Кенігсбергера. Хоча частина міста була забудована згідно з планом, його бурхливий розвиток у наступні десятиліття вийшов за межі первинного планування^[10].

За даними перепису населення Індії 2011 року населення міста становило 837 737 осіб^[11] з них чоловіків 445 233, жінок 392 504. Рівень грамотності — 95,69 %. 75 237 дітей молодше 6 років. Основна мова спілкування — орія, також більшість жителів міста розуміють англійську та гінді. Крім орія в Бхубанешварі проживають носії мов бенгалі, марвар і телугу.

Бхубанешвар є важливим центром штату та східної Індії з надзвичайно динамічним ростом. Важливою галуззю економіки є туризм: 2011 року місто відвідали близько 1,5 мільйона туристів^[5][12]. Бхубанешвар був спроєктований таким чином, що промислові зони було винесено за межі міста. Аж до 1990-х років в економіці міста домінували торгівля та дрібне виробництво. Після лібералізації економічної політики в 1990-і роки в Бхубанешварі стрімко розвивалися телекомунікаційний сектор, сфера інформаційних технологій та вища освіта^[5]

За даними перепису населення 2001 року тільки 2,15 % населення міста були зайняті в первинному секторі економіки (сільське та лісове господарство, видобуток корисних копалин тощо), 2,18 % були зайняті у вторинному секторі економіки (промислове виробництво) та 95,67 % — в третинному секторі (сфера послуг)^[5].

2011 року, за оцінкою Торгової та промислової палати Індії, Бхубанешвар отримав найвищий рейтинг зайнятості населення серед 17 міст другого ешелону розвитку^[13].

У Бхубанешварі знаходиться штаб-квартира Транспортної корпорації штату Орісса. Головний міжміський автовокзад міста розташований за 8 км від його центру, у Бармунді. Звідси вирушають рейси до сусідніх штатів — Андхра-Прадеш, Джаркханд, Західна Бенгалія та Чхаттісгарх^[14]. Через Бхубанешвар проходять національне шосе № 5, що з'єднує Калькутту і Ченнаї та є частиною Золотого чотирикутника, національне шосе № 203 та шосе штату № 13 і 27^[15]

У центрі Бхубанешвара прокладено правильну сітку широких автодоріг. Загальна протяжність міських автошляхів становить близько 1600 км^[5].

Тут також знаходиться штаб-квартира Залізниці Східного узбережжя. Станція Бхубанешвар розташована на залізничній гілці, що зв'язує Ховрах та Ченнаї. Звідси вирушають приміські поїзди та поїзди-експреси. Оскільки станція перевантажена, існують плани з будівництва нового вокзалу в Баранзі^[16][17]. У межах міської межі розташовано ще п'ять залізничних станцій.

Міський аеропорт Біджу Патнаїк розташований за 3 км від центру міста і є єдиним міжнародним аеропортом штату. У березні 2013 року було відкрито новий термінал аеропорту з пропускною здатністю до 30 мільйонів пасажирів на рік^[18].

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бхубанешвар

• План міста Бхубанешвар [Архівовано 15 січня 2016 у Wayback Machine.]
• Офіційна сторінка [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
• Храми в Бхубанешварі [Архівовано 19 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)