Бялоленка — Вікіпедія

Бялоленка
Бялоленка Białołęka
— Дільниця Варшави —
	АдміністраціяАдміністрація
; Прапор	; Герб
Координати: 52°19′15.60″ пн. ш. 20°58′13.80″ сх. д. / 52.3210000° пн. ш. 20.9705000° сх. д.
Країна
Воєводство	Мазовецьке
Повіт/Місто	Варшава
	Уряд
- Голова	Ілона Соя-Козловська
	Площа
- Повна	73,04 км²
	Населення (2015)
- Усього	104 369
- Густота	1428,9/км²
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
Телефонний код(и)	+48 22
	Вебсайт: bialoleka.waw.pl
	Бялоленка на карті ВаршавиБялоленка на карті Варшави

Бялоленка (пол. Białołęka) — район (дільниця) Варшави, розташована в північній частині польської столиці на правому березі Вісли. Площа становить 73,04 км². На заході межує з дільницею Беляни (пол. Bielany), на півдні — з дільницями Таргувек (пол. Targówek) та Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ), на півночі та сході проходить адміністративна межа Варшави.

Станом на січень 2019 на території дільниці проживає 124 125 мешканців^[1].

Історія

Бялоленка відома як шляхетське поселення з 1425. У 1471 її власниками були представники роду Голинських. На початку XVII століття належала хелмському єпископові Лаврентію (Вавжинцю) Гембицькому (пол. Wawrzyniec Gembicki), у середині XVII століття поселення перейшло у власність Яну Казимиру, який, у свою чергу, згодом передав його єзуїтам. Під час Шведської війни (Варшавська битва 1656) поселення було знищене. 24—25 лютого 1831 тут відбувалася одна з битв Листопадового повстання — битва під Бялоленкою між польським та російським військами.

У XIX столітті була складовою гміни Брудно (пол. Bródno). Бялоленка розбудовувалася, виникли нові поселення та фільварки — Александрув (пол. Aleksandrów), Бжезіни (пол. Brzeziny), Аннополь (пол. Annopol), Константинув (пол. Konstantynów), Маривіль (пол. Marywil), Ружополе (пол. Różopole) та Устронє (пол. Ustronie). У 1938 на території Бялоленки проживало близько 600 мешканців. У 1951 стала частиною Варшави (Ружополь, який входить до складу нинішньої дільниці Бялоленка, став частиною польської столиці ще в міжвоєнні часи), ряд поселень на північний схід від Варшави був включений до її адміністративних меж у 1976. У 1994 отримала статус ґміни та назву Варшава—Бялоленка. З 2002 — одна з вісімнадцяти дільниць Варшави.

Голови дільниці Бялоленка

Єжи Смочинський (пол. Jerzy Smoczyński) (2002—2006)
Яцек Казновський (пол. Jacek Kaznowski) (2006—2012)
Адам Ґжеґжулка (пол. Adam Grzegrzółka) (2012—2013)
Пйотр Яворський (пол. Piotr Jaworski) (2013—2016)
Ілона Соя-Козловська (пол. Ilona Soja-Kozłowska) (2016)

Структура

Центр, південь та південний захід Бялоленки — промислові райони
Центр та захід (Новий Тархомін (пол. Nowy Tarchomin), Новодвори (пол. Nowodwory) та Нове Свідри (пол. Nowe Świdry)) — густо забудовані райони з переважанням багатоповерхових будинків
Центр та північ (Хощувка (пол. Choszczówka), Бялоленка Дворська (пол. Białołęka Dworska), Плуди (пол. Płudy) та Генрикув (пол. Henryków)) — райони з переважанням приватних будинків
Східна частина Бялоленки (Бжезіни, Левандув (пол. Lewandów), Кобялка (пол. Kobiałka), Бялоленка Шляхетська (пол. Białołęka Szlachecka) та Маньки-Войди (пол. Mańki-Wojdy)) — райони, що є частиною села та сільськогосподарських угідь

Поділ на райони

Захід

Бухнік (пол. Buchnik)
Букув (пол. Buków)
Каленіца (пол. Kalenica)
Кемпа Тархомінська (пол. Kępa Tarchomińska)
Вінніца (пол. Winnica)
Новодвори
Бучинек (пол. Buczynek)
Анецін (пол. Anecin)
Тархомін Костельний (пол. Tarchomin Kościelny)
Нові Свідри
Новий Тархомін (пол. Nowy Tarchomin)
Старі Свідри (пол. Stare Świdry)
Пекелко (пол. Piekiełko)
Жерань (пол. Żerań)

Центр та захід

Хощувка-Колонія (пол. Choszczówka-Kolonia)
Ґури Скєрдовські (пол. Góry Skierdowskie)
Нові Бжезіни (пол. Nowe Brzeziny)
Домбровка Шляхетська (пол. Dąbrówka Szlachecka)
Плуди
Генрикув
Вишньово (пол. Wiśniewo)
Тархомін
Пекелко
Жерань
Ружополь

Центр та схід

Хощувка
Лапігрош (пол. Łapigrosz)
Ружополе
Шамоцін (пол. Szamocin)
Бялоленка Дворська
Томашев (пол. Tomaszew)
Домбровка Ґжибовська (пол. Dąbrówka Grzybowska)
Марцелін (пол. Marcelin)
Бялоленка Шляхетська
Константинув
Жерань Східний (пол. Żerań Wschodni)
Александрув
Аннополь

Схід

Кобялка
Русковий Бруд (пол. Ruskowy Bród)
Олесін (пол. Olesin)
Августувек (пол. Augustówek)
Манькі-Войди
Августув (пол. Augustów)
Бжезіни
Конти Гродзіські (пол. Kąty Grodziskie)
Гродзіськ (пол. Grodzisk)
Левандув

Інші райони:

Шилувек (пол. Szylówek)

Адміністративні межі

Дільниця Бялоленка межує:

на півночі — з ґмінами Яблонна (пол. Jabłonna) та Непорент (пол. Nieporęt)
на півдні — з дільницями Таргувек та Прага-Пулноц
на заході — з дільницею Беляни та ґміною Ломянкі (пол. Łomianki)
на сході — з ґміною Маркі (пол. Marki)

Природа

Генриковський парк (пол. Park Henrykowski)
Парк «Пікасса» (пол. Park „Picassa”)
Йорданський сад (пол. Ogród jordanowski)
Заповідник Лавіце Келпінські (пол. Ławice Kiełpińskie)
Заповідник Ліси Чорної Струги (пол. Łęgi Czarnej Strugi)

На території дільниці Бялоленка, крім перерахованих вище, є й інші комплекси лісів різної площі. Також там розташовані чималі площі квітників — 250 м²; 177 м² займають розарії.

Пам'ятки архітектури

Палац Мостовських у Тархоміні (пол. Pałac Mostowskich w Tarchominie)
Церква св. Якова (пол. Kościół św. Jakuba)
Церква Народження Найсвятішої Діви Марії (пол. Kościół Narodzenia Najświętszej Maryi Panny)
Церква св. Архангела Михаїла (пол. Kościół św. Michała Archanioła)

Примітки

↑ Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2019 roku. Головне статистичне управління (Польською) . Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бялоленка

Офіційний сайт дільниці Бялоленка (пол.) [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.]
Сайт Warszawikia (пол.) [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Сайт Головного управління статистики (пол.) [Архівовано 10 травня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2019 roku. Головне статистичне управління (Польською) . Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.

[1]