Бій у Бузковому парку — Вікіпедія
Бій у Бузковому парку | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російське вторгнення в Україну (з 2022) Південний театр воєнних дій російсько-української війни Бої за Херсон | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Росія | Україна | ||||||
Військові формування | |||||||
Збройні сили Російської Федерації | Збройні сили | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | понад 40 | ||||||
Втрати | |||||||
щонайменше 1 | щонайменше 24 |
1 березня 2022 року, в перші дні після російського повномасштабного вторгнення, у Бузковому парку в Херсоні відбувся бій: українська територіальна оборона протистояла російським окупаційним військам. У бою більшість оборонців Херсона загинула.
Станом на 1 березня 2022 року російські окупанти вже захопили село Чорнобаївка. Близько 10-ї ранку до Бузкового парку виїхали понад 40 військових 194-го білозерського батальйону 124-ї окремої бригади територіальної оборони. Більшість із них — мешканці сіл колишнього Білозерського району. Розташувалися у Бузковому парку та біля прохідної Херсонського нафтопереробного заводу.[1] Очікувалося, що з боку росіян буде тільки піхота.[2] До прибуття українських сил в районі розташованого поряд «Епіцентру» («Нової лінії») вже перебували російські військові.[1][3]
Бій відбувся близько 11-ї години та тривав орієнтовно 20—30 хвилин. Російські окупанти на озброєнні мали бронетехніку, зокрема танки та БМП. Тим часом бійці тероборони були озброєні гвинтівками, одиничними зразками автоматичної зброї, коктейлями Молотова, гранатами та гранатометами.[1] Внаслідок бою загинули щонайменше 24 бійці тероборони.[2] Після бою росіяни добивали поранених. Бійцю, який це побачив, а також кільком іншим, вдалося залишити парк.[1] З боку російської армії був щонайменше один убитий.[2]
Частина бійців, які вижили після бою, відступили на територію нафтопереробного заводу та згодом його залишили.[1]
Наслідки бою в Бузковому парку херсонці побачили наступного дня. 2 березня кілька місцевих жителів увійшли в парк.
Херсонець Андрій Бакун допомагав вцілілим тероборонівцям відступати з Бузкового парку, а ще пізніше, під час окупації, зберігав у себе частину документів загиблих у Бузковому парку. Після визволення Херсона він передав ці документи СБУ. Крім того, Бакун кілька місяців переховував у себе одного з поранених тероборонівців, який брав участь у паралельному бою в районі Білозерської площі в Херсоні.[4]
Тіла загиблих згодом збирали та хоронили місцеві мешканці. Місцеві мешканці зібрали шістнадцять цілих тіл і чотири мішки з людськими залишками.[5] Про збирання тіл у Бузковому парку розповів Іван Бєліков.[4] Священнику Сергію Чудиновичу вранці 3 березня зателефонував колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко. Він повідомив, що на цвинтарі ховатимуть бійців тероборони й попросив їх відспівати. Чудинович погодився.[2] У травні 2022 року, під час окупації Херсона, у Бузковому парку створили імпровізований меморіал загиблим.[4]
- Осінній Володимир Леонідович
- Хандусенко Сергій
- Ронський Олексій
- Сливкін Микола
- Грозінський Віталій
- Шорник Олег Станіславович (28.03.1968 р.н.)
- Данілов Денис Павлович (14.10.1981 р.н.)
- Мальцев Костянтин Сергійович (01.06.1986 р.н., не належав до тероборони)
- Сулима Михайло Миколайович (23.09.1981 р.н.)
- Пашинський Валерій Володимирович (19.09.1968 р.н.)
2023 року, до річниці бою, у парку встановили пам'ятник.[6]
На квітень 2023 року ані виплат, ані визнання їх учасниками бойових дій поранені тероборонівці та сім'ї загиблих від держави не мали.[7]
- ↑ а б в г д Подвиг у Бузковому парку. Невідома історія окупації Херсона. Українська правда (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ а б в г За Херсон до останнього. Історія подвигу та загибелі оборонців Бузкового парку. Суспільне Новини (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ «Отаман» із Бузкового парку: херсонець, який вижив у бійні та бореться за життя в зруйнованому селі. Громадське (укр.). Процитовано 14 березня 2023.
- ↑ а б в «Хлопчику, вставай, мама плакати буде». Як збирали й ховали тіла загиблих тероборонівців у Бузковому парку в Херсоні. Громадське (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ Вісім місяців страху та опору. Історії, почуті й побачені в Херсоні. hromadske.ua (укр.). 23 листопада 2022. Процитовано 17 липня 2023.
- ↑ У ХЕРСОНІ ВСТАНОВИЛИ ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК НА ЧЕСТЬ ГЕРОЇВ БУЗКОВОГО ПАРКУ (ФОТО). Lenta.ua (укр.). Процитовано 12 березня 2023.
- ↑ Александр (21 квітня 2023). Невизнані Герої. Учасники боїв за Херсон у пошуках справедливості. Центр журналістських розслідувань (укр.). Процитовано 23 червня 2024.
- «Я провела командира крізь російські блокпости». Історія захисниці Херсона, яку не визнала держава, Жанна Безп'ятчук, BBC News Україна, 15 травня 2024 року.