French
DeutschБіле озеро (Херсонська область) — Вікіпедія
| Біле озеро | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 46°37′15″ пн. ш. 32°27′35″ сх. д. / 46.620893° пн. ш. 32.459631° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Україна,  СРСР і  Російська імперія | |||
| Регіон | Херсонська область | |||
| Прибережні країни | Україна | |||
| Геологічні дані | ||||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 4,92 км² | |||
| Довжина | 4 км | |||
| Ширина | до 2 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Площа басейну | Дніпро км² | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Херсонська область, Білозерка, селище Приозерне, селище Благовіщенське | |||
| Geonames | 9873286 | |||
  Біле озеро (Херсонська область) (Україна) | ||||
 | ||||
| | ||||
Біле озеро — заплавне озеро в Україні, на території Корабельного району Херсона та Білозерського району Херсонської області в межах Причорноморської низовини. Озеро належить до об'єктів дельти річки Дніпро та включено до території Національного природного парку «Нижньодніпровський»[1] з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів[2].
Картографічні джерела фіксують існування топоніму «Біле озеро» у пониззі Дніпра з давніх часів. Європейським картографам XVII—XVIII століття водойма була відома за латинською назвою «Albus lacus» або ж під татарською «Ak-Gheuli».
На берегах Білого озера знайдено знахідки поселень як на високих, крутих берегах північно-східної частини озера, так і вздовж низовинних, заболочених берегів південної частини озера[3].
Озеро лиманського походження розташоване в басейні нижньої течії Дніпра та у межах населених пунктів: смт Білозерка Білозерського району, селища Приозерне й Благовіщенське Корабельного району міста Херсона. Приблизні розміри — 4×2 км, площа до 5 км², глубина до 2 м. Улоговина овальної форми, витягнута з півночі на південь. Круті береги озера заввишки до 5 м, південні й південно-східні береги — низовинні та заболочені. Мінералізація води незначна й змінюється за сезонами від 144 до 450 мг/л, прозорість 0,2—0,6 м. Дно озера піщане, у центральній частині вкрите шаром мулу. Біле озеро має особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Уздовж берегів — очерет і рогози. Серед водяної рослинності — водорості (синьо-зелені, кишечниця, спірогіра), є реліктові — водяний горіх і сальвінія плаваюча. Водиться ондатра. На берегах потужних джерел зимують дикі водоплавні птахи. Біле озеро — місце нересту промислових видів риб (лящ, судак, короп та ін.).
Інспектори Білозерського відділення держслужби охорони НПП “Нижньодніпровського” під час патрулювання постійно здійснюють нагляд за водною територією Білого озера, затримують порушників і браконьєрів, виявляють незаконні знаряддя лову.
- «Білозерські джерела» — пам'ятка природи місцевого значення. На березі озера Білого функціонують 5 потужних джерел із прекрасною питною водою, що не замерзає взимку.
- Благовіщенський жіночий монастир (кінець ХІХ—початок ХХ ст.).
- ↑ Про нас – НПП "Нижньодніпровський" (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Створено національний природний парк "Нижньодніпровський", - Мінприроди. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
- ↑ Озеро Біле на Херсонщині - зона рекреації чи екологічного лиха?. Любимый Херсон | Новости. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- Природа Херсонської області. К., 1998.
- Бойко М. Ф. Біле озеро. // Енциклопедія сучасної України. Том 2. 2003. ISBN 944-02-3354-X.
- Кузьмич В. В. Біле озеро та його цілющі джерела / В. В. Кузьмич // Видатні пам'ятки природи та архітектури Таврійського краю: матеріали IV обл. краєзнав. читань, 31 січ. 2014 р. — Херсон, 2014. — С.36—38..
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |