French
DeutschБілий гриб — Вікіпедія
| Білий гриб | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Плодове тіло білого гриба | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Boletus edulis Bull., 1782 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Білий гриб, боровик (Boletus edulis Bull. ех Fr.; або Boletus bulbosus Schaeff. ех Schroet.). Місцеві назви: гриб справжній, правдивий, правдивець, справедливий, дубрівник, щирак, білас, біляк. Гриб родини болетових (Boletaceae).
Шапка 3-20 см (до 50 см) у діаметрі, напівсферична опукло-розпростерта, сірувато-, рудувато- або червонувато-коричнювата чи кольору горіха, тонкозморшкувата (під дубами — кольору горіха (каштана), під соснами — пурпурово-коричнювата[1] (бура), під осикою, березою (в хащах) — світложовто-рудувата). Шкірка не знімається. Пори світло-сіруваті, згодом жовтувато- або зеленувато-оливкуваті, оливкувато-коричнюваті. Спори видовжено-веретеноподібні, жовтувато-оливкуваті, 15-18 х 4-5/7 мкм. Ніжка 4-15(20) х 2-5(6) см, брудно-біла, сірувато, коричнювата, тонкозморшкувата, у верхній частині з тонкою білою сіткою. М'якуш щільний, білий, при розрізуванні не змінюється, з приємним запахом і смаком.
Зустрічається по всій Україні. Росте у листяних (під дубом, буком, грабом, березою, ліщиною) і хвойних (під сосною, ялиною) лісах. Трапляється як опецькуватий, часто з шапкою меншою від ніжки, так і крисатий, з шапкою учетверо більшою за ніжку.
Збирають у червні — жовтні. Використовують свіжим, про запас сушать, солять, маринують. Заготовляють у Прикарпатті та на Поліссі. У сирих грибах є білки та інші речовини, що містять азот (5,39 %), жири (0,40 %), цукри та інші вуглеводи (2,72 %), фібрин (1,01 %), алкалоїд герцинін (властивий також столовим бурякам), зола (0,95 %), ароматичні речовини тощо.
| Частина гриба | Свіжі гриби | Склад сухої речовини | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Вода | Суха речовина | Білки | Жири | Манітол | Цукор | Клітковина | Екстрактивні речовини | Зола | |
| Ніжка | 87,02 | 12,98 | 30,73 | 4,41 | 12,71 | 0,98 | 40,41 | 4,09 | 6,67 |
| Шапинка | 86,17 | 13,83 | 43,90 | 6,20 | 14,14 | 1,87 | 22,54 | 3,25 | 8,10 |
| Верхня частина шапинки | 87,66 | 12,34 | 39,91 | 5,82 | 7,14 | 1,71 | 30,92 | 5,21 | 9,29 |
| Гіменофор | 88,17 | 11,83 | 48,74 | 7,97 | 10,16 | 2,01 | 19,41 | 3,26 | 8.45 |
Плодове тіло білого гриба містить близько 666 мг ергостерину на 100 гр сушеної маси.[3] Ергостерин, сполука стеролу, що часто зустрічається в грибах. Крім того, тіла гриба містять близько 30 мг пероксиду ергостеролу[en] на 100 гр сухої маси. Пероксид ергостерол це похідна речовина від стероїдів із широким спектром біологічної активності, в тому числі протимікробної і протизапальної дії, і цитотоксичності до різних пухлинних клітин, зрощених в лабораторній культурі.[4]
Гриб також містить білки, що зв'язують цукор, або лектин, що має спорідненість до цукрів ксилози і мелібіози[en]. Лектин є мітогеном — це означає, що він може стимулювати клітини розпочати процес поділу шляхом мітозу. Крім того, лектин має противірусні властивості: він пригнічує фермент притаманний вірусу імунодефіциту людини, який бере участь у зворотній транскриптазі.[5] Інші дослідження показують, що речовини гриба також мають противірусну активність щодо вірусу вакцинії[en][6] і вірусу тютюнової мозаїки зрощених в лабораторній культурі.[7] Противірусні сполуки, що містяться в грибах, є предметом біохімічних досліджень, які мають потенціал поглибити знання про вірусну реплікацію, і в результаті створити нові препарати для лікування вірусних захворювань.[8]
Найбільшого білого гриба в Україні — вагою 2,85 кілограма — зірвала на Волині, у Смідинському лісі Старовижівського району, ковельчанка Ніна Феодосіївна Данилюк 20 серпня 2000 року. Величезний гриб не поміщався у відрі: його шапка по окружності мала 94 сантиметри, а ніжка — майже 40 сантиметрів.[9][10][11]
Чистого білого гриба вагою 2 кілограми зірвав мешканець Любешова Копанчук Михайло Пилипович за селом Воля Любешівська Волинської області 7 жовтня 1992 року. Шапка гриба мала діаметр 34 сантиметри.[12]
На білого гриба схожий неїстівний гриб гірчак, який відрізняється тим, що спори у нього рожеві, сітка на ніжці чорна, м'якуш дуже гіркий.
- ↑ Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело
- ↑ Фотинюк Ф. І. Гриби, 1961.
- ↑ Mattila P, Lampi AM, Ronkainen R, Toivo J, Piironen V (2002). Sterol and vitamin D2 contents in some wild and cultivated mushrooms. Food Chemistry. 76 (3): 293—98. doi:10.1016/S0308-8146(01)00275-8.
- ↑ Krzyczkowskia W, Malinowskaa E, Suchockib P, Klepsa J, Olejnikd M, Herold F (2008). Isolation and quantitative determination of ergosterol peroxide in various edible mushroom species. Food Chemistry. 113 (1): 351—55. doi:10.1016/j.foodchem.2008.06.075.
- ↑ Zheng S, Li C, Ng TB, Wang HX (2007). A lectin with mitogenic activity from the edible wild mushroom Boletus edulis. Process Biochemistry. 42 (12): 1620—24. doi:10.1016/j.procbio.2007.09.004.
- ↑ Kandefer-Szersen M, Kawecki Z, Salata B, Witek M (1980). Mushrooms as a source of substances with antiviral activity. Acta Mycologica (Polish) . 16 (2): 215—20. ISSN 0001-625X.
- ↑ Li D, Zhao WH, Kong BH, Ye M, Chen HR (2009). Inhibition effects of the extract and polysaccharide in macrofungus on TMV. Journal of Yunnan Agricultural University. 24 (2): 175—80. ISSN 1004-390X.
- ↑ Piraino FF. (2006). Emerging antiviral drugs from medicinal mushrooms. International Journal of Medicinal Mushrooms. 8 (2): 101—14. doi:10.1615/IntJMedMushr.v8.i2.20. ISSN 1521-9437.
- ↑ Петро Кравчук. Книга рекордів Волині. — Любешів, «Ерудит», 2005. ISBN 966-361-079-4.
- ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. , с. 119
- ↑ Петро Кравчук. Який він — наш цар-гриб? Газ. «Волинь», 24 жовтня 2013 р., с. 12.
- ↑ Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. ISBN 5-7707-2014-1/4., с. 33
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 76—77.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Васильков Б. П. Белый гриб: Опыт монографии одного вида. — М.—Л. : «Наука», 1966.
- Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.
- Білий гриб // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 61. — ISBN 5-88500-055-7.
 | Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
