Білі серби — Вікіпедія

Ймовірна Біла Сербія позначена зеленим, сучасні сербські землі — червоним

Білі серби (серб. Бели Срби / Beli Srbi) — ймовірно, колишнє полабське слов'янське плем'я. За деякими теоріями[1], земля, на якій жили білі серби знана як Біла Сербія, розташована навколо Лужицьких гір на схід від ріки Ельби (сьогодні на південному сході Німеччини, у південно-західній Польщі та північній Чехії) в ранньому середньовіччі. За іншими теоріями, білі серби жили поряд із білими хорватами на території історичної Галичини.

Білі серби заснували сербську державність і були ініціаторами вторгнення на Балкани, пережили багато війн проти сусідніх народів, за сприяння з боку Візантійської імперії, серби збереглися і по цей день.

У «De Administrando Imperio» зазначено, що серби, що не сприйняли християнство, є білими сербами і землю де вони мешкали, звали «Бойки» (грец. Βοικι). Аналогічно, хорвати, які не сприйняли християнство, є білими хорватами[2]:

Хай тобі буде відомо, що серби [ці] походять від неохрещених сербів, які також називаються «білими», і живуть по ту сторону Туркії, в місцевості, що зветься ними Бойки. З ними межує Франгія, а також Велика Хорватія, неохрещена, яку також називають «Білою». Ось там і живуть спрадавна ці серби.[3]

Частина Білих сербів мігрувала на Балкани в 610—630 роках на чолі з Непізнаним Князем. Перша хвиля білих сербів оселилася в провінції Салоніки (серб. Солун/Solun) на запрошення римського імператора Іраклія який подарував цей край сербам за їх перемогу над аварами у Далмації.[4] Вони облаштувалися в районі під назвою «Сервія, Греція», що є Грецькою Македонією, на захід від міста Салоніки. Пізніше вони розселилися в сьогоденну Хорватію, Боснію, Сербію і Чорногорію (Паганія, Захумл'є, Травунія, Дукля, Рашка, а потім у 14-му столітті утворили Сербське царство). Вони утворили сильну державу на Балканах і асимілювалися з фракійцями, даками, північними іллірійцями і візантійськими греками.

Поселення грецьких сербів залишалися в районі річки Бистриця. Але з плином часу вони асимілювалися з греками, але місце, де вони зупинилися 1400 років тому, все ще носить ім'я: Сервія, грецька транскрипція ім'я серби. Серби, що переселилися на Балкани, зберегли і мову, і самоназву.

Частина білих сербів не зупинилася на Балканах, — але пішла далі, з річки Бистриця (Αλιάκμονας) і оселилися в Гордіоні, Фригія (Анатолія), античне місто вони назвали Гордосервіон, перед цим це місто було фригійським.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Paul Stevenson: Byzantium's Balkan Frontier
  2. De Administrando Imperio — Костянтин Багрянородний
  3. De administrando imperio (грецький текст). Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2011.
  4. Illustrated History of the Serbs. Архів оригіналу за 2 грудня 2008. Процитовано 9 червня 2009.

Посилання

[ред. | ред. код]