Біспінор — Вікіпедія
Біспінор — узагальнений вектор, що складається з двох компонент (спінорів), який використовується для опису групи обертань евклідового або псевдоевклідового простору. Біспінор зводиться до чотирикомпонентного стовпчика - пари двокомпонентних стовпчиків:
де індекси і пробігають значення 1 і 2.
Біспінор - це діраківський спінор в поданні, де матриця діагональна (див. рівняння Дірака).
У квантовій теорії поля біспінори зручні для однакового опису масивних і безмасових релятивістських частинок зі спіном 1/2.
Повні співвідношення для біспіноров u і v:
де — біспінор, тут нештриховані і штриховані індекси пробігають значення 1 і 2. По відношенню до групи тривимірних обертань є звичайними спінорами, перетворюючись за представленням зі спіном 1/2. Різниця між ними проявляється при перетвореннях Лоренца: Спінор перетворюються за представленнями, які комплексно спряжені один одному, по т. з. представленням групи Лоренца.
- Берестецкий В. Б., Лифшиц Е. M., Питаевский Л. П, Квантовая электродинамика, 2 изд., M , 1980.
- Бьёркен Дж. Д., Дрелл С. Д., Релятивистская квантовая теория, пер. с англ, т. 1, M , 1978.