Вальтер Газенклевер — Вікіпедія

Вальтер Газенклевер
нім. Walter Hasenclever
Народився	8 липня 1890(1890-07-08)[1][2][…] Аахен, Aachend, Aachen Government Regiond[4]
Помер	21 червня 1940(1940-06-21)[5][6][7] (49 років) концтабір Ле-Мілльd, Екс-ан-Прованс ·отрути
Країна	Німецький Райх
Діяльність	письменник, драматург, поет, сценарист, поет-адвокат
Alma mater	Університет Оксфорда і Einhard-Gymnasium (Aachen)d
Magnum opus	The Sond
Учасник	Перша світова війна
Вальтер Газенклевер у Вікісховищі

Ва́льтер Газенкле́вер (нім. Walter Hasenclever; нар. 8 липня 1890, Аахен, Німеччина — пом. 22 червня 1940) — німецький драматург і поет, один із основоположників німецького експресіонізму.

Цей розділ містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цей розділ, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті розділу. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. (8 червня 2022)

Народився у 1890 році у місті Ахен, Німеччина, у родинні лікаря Карла Газенклевера (1855—1934) та його дружини Матильди Анни^[8] (1869—1953), уродженки Рейссуза. Сьогодні там встановлено меморіальну дошку на згадку поета. Вальтер був онуком окружного адміністратора Георга Газенклевера та фабриканта сукна Альфреда Рейсса. Вольтер мав два брата і сестру, Пол (1897—1988) і Маріта (1902—1993). Закінчивши в 1908 році гімназію Кайзера-Вільгельма, попередника аахенської гімназії Айнхард, він почав вивчати право в Оксфорді, де познайомився з акторкою Гретою Шредер (1892—1980, в 1915 вийшла заміж за Ернста Матрея, а в 1926 — за Пауля Вегенера); між ними почалася тривала дружба. Після одного семестру він переїхав до Лозанни, після іншого семестру — до Лейпцигу. Під час навчання у Лейпцигу (з 1909 по 1914 рік) у ньому прокинувся інтерес до літератури та філософії. В 1910 було опубліковано перший том поезії «Міста, ночі і люди» (Städte, Nächte und Menschen). В 1914 він створив перший великий твір експресіоністської драматургії — п'єсу Der Sohn.

Його інтерес по відношенню до війни, який привів молодого поета до добровільної служби в армії, незабаром перетворився на неприйняття війни. Він симулював психічне захворювання і згодом був звільнений з військової служби у 1917 році. У тому ж році отримав премію Клейста за пристрасну екранізацію «Антигон» Софокла.

1924 року познайомився з Куртом Тухольським. З великим успіхом опублікував комедію A Better Gentleman у 1926 році та Marriages Are Made in Heaven у 1928 році.^[9] З 1929 по 1932 рік Газенклевер жив у Берліні і мандрував Європою та Північною Африкою. В 1930 працював сценаристом в кінокомпанії Metro-Goldwyn-Mayer (MGM), створивши німецьку версію фільму «Анна Крісті», головну роль у якому зіграла Грета Гарбо. З Гретою мав зустріч ще в Голлівуді і присвятив їй лагідний фейлетон Begegnung mit Greta Garbo (1931).^[10] Після приходу до влади націонал-соціалістів його твори було заборонено та вилучено з бібліотек після масового спалення книг. Потім Газенклевер вирушив у вигнання до Ніцци. У 1934 році одружився з Едіт Шефер. Під час Другої світової війни двічі був інтернований з Франції як «іноземний агент» (зокрема у Форті Карре в Антібі). Після поразки Франції, щоб не потрапити до рук нацистів, він наклав на себе руки в ніч з 21 на 22 червня 1940 року в таборі для інтернованих Les Milles під Екс-ан-Провансом, прийнявши передозування вероналу.

Спадщина Газенклевера перебуває у Архіві німецької літератури Марбаху. Рукопис «Die Menschen» можна побачити на постійній виставці у Літературному музеї сучасного мистецтва у Марбаху.

• Nirwana. Eine Kritik des Lebens in Dramaform (укр. Нірван. Критика життя у драматичній формі), 1909
• Städte, Nächte, Menschen (Поезія, укр. Міста, ночі, люди), 1910
• Das unendliche Gepräch. Eine nächtliche Szene (укр. Нескінченна розмова. Нічна сцена), 1913
• Der Jüngling (Поезія, укр. Молодик), 1913
• Der Retter (Драматична поезія, укр. Спаситель), 1916
• Der Sohn (Драма, укр. Син), 1914
• Tod und Auferstehung (Поезія, укр. Смерть і воскресіння), 1917
• Antigone (Трагедія, укр. Антігона), 1917
• Die Menschen (Драма, укр. Народ), 1918
• Die Entscheidung (Комедія, укр. Рішення), 1919
• Der politische Dichter (Поезія і проза, укр. Поет-політик), 1919
• Die Mörder sitzen in der Oper (укр. Вбивці сидять в опері), 1917
• Antigone (укр. Антігона), 1917
• Die Pest (Фільм, укр. Чума), 1920
• Jenseits (Драма, укр. За межами), 1920
• Gedichte an Frauen (укр. Вірші для жінок), 1922
• Gobseck (Драма, укр. Гобсек), 1922
• Mord (Драма, укр. Вбивство), 1926
• Ein besserer Herr (Комедія, укр. Найкращий пан), 1926
• Ehen werden im Himmel geschlossen (Драма, укр. Шлюби укладаються на небесах), 1928
• Christoph Kolumbus oder die Entdeckung Amerikas (Комедія, укр. Христофор Колумб або відкриття Америки), разом із Куртом Тухольським, 1932; знято Гельмутом Кютнером для Гессенського радіо у 1969 році
• Münchhausen (П'єса, укр. Мюнхгаузен), 1934
• Konflikt in Assyrien (Комедія, укр. Конфлікт в Ассирії), 1938/39
• Die Rechtlosen (Роман, укр. Свавілля), 1939/40
• Gedichte, Dramen, Prosa (укр. Вірші, драми, проза; за редакцією Курта Пінтуса), 1963
• Irrtum und Leidenschaft (укр. Помилка і пристрасть; за редакцією Курта Пінтуса), 1969

• Газенклевер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.