Вальтер Фрер-Орбан — Вікіпедія
Вальтер Фрер-Орбан Walthère Frère-Orban | |||
| |||
---|---|---|---|
3 січня 1868 — 2 липня 1870 року | |||
Монарх: | Леопольд II | ||
Попередник: | Шарль Роже | ||
Наступник: | Жуль д'Анетан | ||
| |||
19 червня 1878 — 16 червня 1884 року | |||
Монарх: | Леопольд II | ||
Попередник: | Жуль Малу | ||
Наступник: | Жуль Малу | ||
Народження: | 22 квітня 1812 Льєж, Франція (нині Бельгія) | ||
Смерть: | 2 січня 1896 (83 роки) Брюссель, Бельгія | ||
Поховання: | Robermont Cemeteryd | ||
Країна: | Бельгія | ||
Освіта: | Льєзький університет і Левенський державний університет | ||
Партія: | Ліберальна партія | ||
Нагороди: | |||
Губерт Жозеф Вальтер Фрер-Орбан (22 квітня 1812, Льєж, Валлонія — 2 січня 1896, Брюссель) — бельгійський ліберальний політичний і державний діяч.
Народився у місті Льєж, освіту здобував у домашніх умовах, а пізніше навчався у Парижі, після чого мав юридичну практику в рідному місті. Ототожнював свої погляди з ідеями ліберальної партії та позиціював себе як противника католицьких клерикалів.
1846 року написав програму, яку було прийнято як статут Ліберальної партії. 1847 року був обраний до бельгійського парламенту і призначений на посаду міністра громадських робіт. Став засновником Національного банку Бельгії, зменшив поштові видатки, скасував податок на газети й виступав за вільну торгівлю.
Його праця La mainmorte et la charité (1854–1857), спрямована проти консерваторів, значно вплинула на позиції партії в країні. В результаті 1857 року ліберали повернулись до влади і Фрер-Орбан став міністром фінансів у кабінеті Шарля Роже, наступником якого і став 1868 року. За два роки католики повернулись до влади, проте з 1878 до 1884 року він ще раз очолював кабінет міністрів. Найважливішим кроком на цій посаді стало розірвання дипломатичних відносин із Ватиканом у 1880 році (були відновлені 1884 року).
- Ліберальний архів [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]