Вануа-Леву — Вікіпедія
Вануа-Леву | |
---|---|
Карта | |
Географія | |
16°35′00″ пд. ш. 179°11′00″ сх. д. / 16.583333333333° пд. ш. 179.18333333333° сх. д. | |
Акваторія | Тихий океан[1] |
Група островів | Фіджі[1] |
Площа | 5587 км² |
Довжина | 180 км |
Ширина | 50 км |
Країна | |
Фіджі | |
Адм. одиниця | Північний округ |
Населення | 130 000 осіб, 30 000 осіб (1927)[1][2] |
Вануа-Леву у Вікісховищі |
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (грудень 2016) |
Вануа-Леву (англ. Vanua Levu) — другий по величині островів Фіджі, розташовується в 64 км на північ від острова Віті-Леву, найбільшого острова Фіджі. Найближчий материк Австралія, розміщений за 2900 км. З півдня Вануа-Леву омивається морем[3].
Острів має змішане вулканічне і коралове походження, що представляє собою старий вулканічний матеріал та фрагменти континентальної плити. Також вважається, що острів Вануа-Леву утворився в результаті злиття декількох островів. Площа — 5587.1 кв. Основна частина острова має форму трикутника, довжина — 180 км. Вануа Леву оточений кораловим рифом. Найвища точка — гора Мон-Батіна (1111 м). По всьому острову протікає кілька річок. Острів чудове місце для дайвінгу[4].
На острові тропічний клімат. Через гірський хребет південне узбережжя острова має вологіший клімат. На північному узбережжі клімат посушливий. Острів суб-версія зворотного зв'язку тропічних циклонів і землетрусів.
Вануа-Леву вкрита густою рослинністю, широко розповсюдженні тропічні породи, сандалове дерево і чагарники.
Острів Вануа-Леву був відкритий голландським мандрівником Абелем Тасманом в 1643 році. За ним послідував в 1789 році британський капітан Вільям Блай[5], який рятувався від заколотників корабля «Баунті», які посадили його з вісімнадцятьма членами команди в 23-футовий (7 м) баркас з запасом продовольства і води на кілька днів, секстантом і кишеньковими годинами, але без карт і компаса. У 1797 році Вануа-Леву було досліджено капітаном Джеймсом Вілсоном. Близько 1805 року на березі бухти Мбуа іноземними торговцями стала вестися вирубка сандалового дерева. Але вже до 1815 році постачання острова продовольством було припинено, і аж до 1840 року на ньому висаджувалися тільки китобої. У 1840 році молодий моряк на ім'я Джексон висадився на сусідньому острові Тавеуні, де був прийнятий місцевим вождем. Після цього він досліджував східне і північне узбережжя Вануа-Леву. Близько 1860-х років на острові вихідцями з Австралії і Нової Зеландії були висаджені плантації кокосової пальми. Аж до Великої депресії копра була основним експортним товаром Вануа-Леву, центром якого стало місто Савусаву. В цей же час індійці заснували місто Ламбаса, що стало основним центром з вирощування цукрової тростини.
- ↑ а б в Вануа-Леву // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 766.
- ↑ Вануа-Леву // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1907. — Т. 1.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Це незавершена стаття з географії Фіджі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |