Варшавський договір — Вікіпедія
Варшавський договір — назва кількох міжнародних угод, підписаних у Варшаві.
- Варшавський договір (1705) — договір, укладений 28 листопада 1705 року під час Північної війни між Шведською імперією та конфедерацією Речі Посполитої, вірною Станіславу Лещинському.
- Варшавський договір (1745) — угоди, підписані 8 січня 1745 учасниками Четверного союзу: Великою Британією, Австрією, Голландською республікою і Саксонією, під час війни за австрійський спадок.
- Варшавський договір (1768) — угоди, підписані 24 лютого 1768 року між Росією та Польщею, та затверджена сеймом, в якій було встановлено громадянську рівність, так званих дисидентів (православних та протестантів) з католиками.
- Варшавський договір (1849) — угода між імператорами Францем Йосипом I і Миколою I.
- Варшавський договір (1920) — угода між урядами Польщі та Української народної республіки, укладена в розпал радянсько-польської війни 1919—1921 років.
- Варшавська угода (1922) — угода про створення Балтійського союзу.
- Варшавський договір (1955) — угода про створення військового союзу європейських соціалістичних держав при провідній ролі Радянського Союзу - Організації Варшавського договору (ОВД).
- Варшавський договір (1970) — договір між ФРН (Західною Німеччиною) та Польською Народною Республікою про добросусідство.
- Варшавський договір (1990) — договір між ФРН та Польською Республікою про визнання кордону по Одеру-Нейсе.