Васецький Григорій Степанович (художник) — Вікіпедія

Васецький Григорій Степанович
Народження28 листопада 1928(1928-11-28)
Новоіванівка, Хорольський район, Полтавська область
Смерть27 квітня 2019(2019-04-27) (90 років)
 Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, історичний живопис, пейзаж, портрет і натюрморт
НавчанняРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка (1948) і Київський державний художній інститут (1955)
Діяльністьхудожник
ВчительДраченко Петро Герасимович, Пузирков Віктор Григорович і Шовкуненко Олексій Олексійович
ЧленСпілка радянських художників України
Нагороди
медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «Ветеран праці»
Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР народний художник УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР

Григо́рій Степа́нович Васе́цький (28 листопада 1928, Новоіванівка — 27 квітня 2019, Київ) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1960 року; член-кореспондент Академії мистецтв України з 2001 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 28 листопада 1928 року в селі Новоіванівці (нині Лубенський район Полтавської області, Україна). 1948 року закінчив Київську художню школу, де навчався у Петра Драченка; протягом 1949—1955 продовжив здобувати мистецьку освіту на живописному факультеті у Київському художньому інституті, був учнем Олексія Шовкуненка, Віктора Пузиркова. Дипломна робота — картина «Пирогов у Севастополі» (керівник Олексій Шовкуненко).

У 1955—1958 роках виконував роботи за договорами у видавництвах Києва. Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 16, квартира № 61. Помер у Києві 27 квітня 2019 року.

Твори

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового живопису. Створював тематичні картини, картини на історичні теми, портрети, пейзажі, натюрморти. Серед робіт:

  • «Пирогов у Севастополі» (1955);
  • «Щасливий день» (1957);
  • «Друзі миру» (1957);
  • «Підмосков'я» (1960);
  • «Увечері» (1960);
  • «Гудуть мотори» (1960);
  • «До мирної праці» (1960);
  • «Тарас Шевченко» (1961);
  • «Остання борозна» (1961);
  • «Гість» (1964, Державний музей мистецтв Республіки Казахстан імені Абилхана Кастеєва);
  • «У степ. Чабан орденоносець І. Магамбеков» (1964);
  • «Тривожна молодість» (1965);
  • «Перші комунари» (1967);
  • «Хліб Петрограду» (1968);
  • «Сірий день» (1969);
  • «Квітень» (1969);
  • «Бойовими шляхами» (1969—1970);
  • «Батьки наші» (1969—1970);
  • «Квіти» (1970);
  • «Опалене дитинство» (1971);
  • «В години відпочинку» (1972);
  • «Венеція» (1972);
  • «Весна. 1945 рік» (1972);
  • «Гурзуф» (1974);
  • «Портрет дружини» (1974);
  • «Йшла війна» (1975);
  • «Коли батьки, чоловіки на фронті» (1977);
  • «Рік 1918» (1978);
  • «Ремонтники» (1978);
  • «На Єнісеї» (1981);
  • «Портрет дочки» (1982);
  • «Олександр Пушкін у Києві» (1982);
  • «Солдатки» (1985);
  • «Такі були часи» (1985);
  • «Солдатські вдови» (1987);
  • «Діти війни» (1990);
  • «Київ у листопаді 1943 року» (1991);
  • «Гайдамаки» (1991; за мотивами одноіменної поеми Тараса Шевченка);
  • «Втікачі з полону» (1992);
  • «Літо» (2000);
  • «До Запорозької Січі» (2002);
  • «Портрет заслуженого будівельника України Анатоля Кармінського» (2004);
  • «Літній день» (2003);
  • «Квіти» (2004);
  • «Шевченко серед казахів» (2004);
  • «Чумацький шлях» (2005—2006);
  • «У саду» (2006);
  • «Шевченко серед козаків» (2007).

Брав участь у республіканських виставках з 1957 року, всесоюзних — з 1961 року. За кордоном його роботи експонувалися у Болгарії, Угорщині, Німеччині.

Крім згаданого музею, картини художника зберігаються у Національному художньому музеї України у Києві, Сумському і Чернігівському художніх музеях, Красноградському районному краєзнавчому музей імені Парфірія Мартинович, у приватних збірках в Україні та за її межами.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]