Васіле Александрі — Вікіпедія

Васіле Александрі
рум. Vasile Alecsandri
ПсевдонімV. Mircesco
Народився21 липня (2 серпня) 1821[1][2]
Бакеу, Молдовське князівство[1][3]
Помер22 серпня (3 вересня) 1890[4][1][…] (69 років)
Мірчешть, Ясси, Румунія
·рак легень
Країна Молдовське князівство
 Об'єднане князівство Волощини і Молдови
 Румунське королівство
Діяльністьпоет, письменник, політик, драматург, фольклорист, дипломат
Мова творіврумунська і французька
ЧленствоРумунська академія
Автограф

CMNS: Васіле Александрі у Вікісховищі

Васіле Александрі (рум. Vasile Alecsandri; 21 липня 1821, Бакеу — 22 серпня 1890, Мірчешть) — румунський письменник-романтик, фольклорист; учасник революції 1848 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Румунії у боярській родині. 1834 року поїхав до Парижа, де вивчав медицину та право. 1839 року повернувся до Ясс. Перший з румунських авторів, хто почав збирати записи фольклорних творів — казок, легенд, балад. Автор ліричних і патріотичних поезій (збірка Дойни (Doine) (1842—1852)), історичних драм, сатиричної побутової комедії (Ясси під час карнавалу).

Александрі — автор історико-патріотичних віршів «Легенди», «Нові легенди». Його перу належать комедії «Йоргу з Садагури», «Кириця в провінції», де автор викриває тогочасний суспільний лад. Писав також історичні драми. Один із засновників національного театру. Збирав фольклор, видав фольклорний збірник «Народна поезія». Цікавився українською усною народною творчістю, зокрема народними думами і піснями. Йому належить прекрасна поетична обробка сюжету української народної пісні «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?» Цей твір став основою балади письменника «Штефан і Дунай».

Автор слів «Хори єднання» — неофіційного гімну Румунії, музику до якого написав Александру Флехтенмахер.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Романець О. С. Александрі Васіле // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 40.

Посилання

[ред. | ред. код]