Вах (річка) — Вікіпедія

Вах Річка Вах на мапі басейну Обі 60°49′09″ пн. ш. 76°49′06″ сх. д. / 60.819141666667° пн. ш. 76.818466666667° сх. д. / 60.819141666667; 76.818466666667 Витік схід Нижньовартовського району Ханти-Мансійського АО, Росія • координати 61°18′13″ пн. ш. 85°41′25″ сх. д. / 61.303611111111° пн. ш. 85.690277777778° сх. д. / 61.303611111111; 85.690277777778 Гирло за 15 км вище Нижньовартовська, Ханти-Мансійський АО, Росія (права притока Обі) • координати 60°48′56″ пн. ш. 76°47′22″ сх. д. / 60.815555555556° пн. ш. 76.789444444444° сх. д. / 60.815555555556; 76.789444444444 Басейн Об→Карське море→Північний Льодовитий океан Країни:  Росія[1] Прирічкові країни: Росія: Ханти-Мансійський АО Регіон Ханти-Мансійський автономний округ — Югра Довжина 964 км Площа басейну: 76 700 км² Середньорічний стік 534 м³/c Притоки: Кисйоган (пр.), Великий Мегтигйоган (л.), Кулинігол (пр.), Сабун (пр.), Колікйоган (пр.)

Дані вимірювання стоку (м³/с) січень: 233,24 лютий: 204,24 березень: 186,71 квітень: 203,94 травень: 768,03 червень: 1678,82 липень: 1070,43 серпень: 559,69 вересень: 493,50 жовтень: 462,70 листопад: 331,82 грудень: 288,09 Лобчинське (253 км від гирла), 1953–1996

Вах (рос. Вах) — річка в Росії, права притока Обі, тече Західно-Сибірською рівниною у східній частині Ханти-Мансійського автономного округу.

Вах починається на обсько-єнісейсько-тазівському вододілі, на кордоні між Красноярським краєм і Ханти-Мансійським автономним округом і звідти тече на захід рідконаселеними тайговими землями Західно-Сибірської рівнини. Недалеко до гирла він повертає на південь і впадає в Об десь за 15 км вище Нижньовартовська. Перед впадінням в Об його русло має 300 м завширшки і глибину до 5 м; швидкість плину 0,5 м/с.

Головні притоки: справа — Кисйоган, Кулинігол, Сабун, Колікйоган, зліва — Великий Мегтигйоган.

Річка має рівнинний характер на всьому протязі; річище надзвичайно звивисте.

Довжина річки 964 км, площа басейну 76,7 тис. км². Середньорічний стік, виміряний у села Лобчинське (у середній течії за 253 км від гирла) становить 534 м³/c. Мінімум спостерігається у березні (187 м³/c), максимум — у червні (1679 м³/c). Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (32,4 м³/с), максимум — у травні (255 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (141 м³/с) спостерігався у березні 1969 року, абсолютний максимум (2450 м³/с) — у червні 1959.

Живлення снігове і дощове. Вах замерзає у жовтні, скресає наприкінці квітня — у травні.

Річка судноплавна на 432 км від гирла (до впадіння Сабуна і звідси на 6 км вверх по Сабуну до села Лар'як). Її права притока Колікйоган судноплавна на 253 км від впадіння у Вах до пристані Подбаза.^[2]

Населені пункти на Ваху: Корлики, Великий Лар'як, Лар'як, Охтеур'є, Большетархово. Басейн Ваху є зоною традиційного розселення східних груп хантів.

В низов'ях Ваху розвідані значні родовища нафти, зокрема Самотлорське родовище.

• Велика радянська енциклопедія: Вах (рос.)
• R-ArcticNET [Архівовано 16 вересня 2006 у Wayback Machine.], дані виміряння стоку: Ваховськ (276 км від гирла), Лобчинське [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (253 км) (англ.)