Вацлав Гулевич — Вікіпедія
Вацлав Гулевич | |
---|---|
Помер | не раніше 8 серпня 1678 і не пізніше 28 січня 1679 |
Поховання | Basilica of the Dominican Friars in Lublind[1] |
Країна | Річ Посполита |
Посада | придворні чини, посол Сейму Речі Посполитої[d], брацлавський каштелян, учасник виборів короля Польщіd, депутат[d], Q65952505?[1] і Q114633678?[2] |
Військове звання | ротмістр |
Рід | Q63440316? |
У шлюбі з | Q127444152?[3] |
Вацлав Гулевич гербу Новина (? — між 1676 та 1679 роками) — руський (український) волинський шляхтич, політичний та військовий діяч Республіки Обох Націй (Речі Посполитої). Представник роду Гулевичів.
Син Юрія Дем'яновича Гулевича та його дружини з Сеницьких гербу Бонча. Синівець Філона Дем'яновича Гулевича (дідич Губина, Радошина, посесор Свинарина), дідич Конюх.
Був підсудком, потім підкоморієм луцьким (волинським). Брав участь у битві під Чудновом як ротмістр, де куля вбила його коня, а Вацлав отримав пошкодження від падіння. 9 разів був послом від Волинського воєводства на сейми Республіки Обох Націй 1632—1647 роках (всього 11).[4]
Як брацлавський каштелян (згаданий у 1676 році) — наступник Францішека Корицінського, попередник Станіслава Яна Конєцпольского.
Перша дружина — Ева з Харленських (згадано про шлюб у 1663 році) — луцька старостянка. З нею мали доньку Анну (Катерину) — дружину польного коронного писаря, канівського старости Стефана Станіслава Чарнецького гербу Лодзя, сина Ієроніма, можливо, каштеляна.[5] Друга дружина — Маріанна Стемпковська, у 1679 році її згадано як удову.
- ↑ а б Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 86. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 88–89. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 43.
- ↑ Петро Кулаковський (Острог). Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632—1647 рр. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 4 червня 2014.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 381.
- Петро Кулаковський (Острог). Представництво Волинського воєводства на сеймах Речі Посполитої 1632—1647 рр. [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.]
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1908. — Cz. 1. — t. 7. — S. 402. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2 — S. 381—382 (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 7 червня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1 — S. 244—245 (пол.)
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |