Вбивство Ірини Фаріон — Вікіпедія

Вбивство Ірини Фаріон
Місце атаки	вулиця Томаша Масарика, Львів, Україна
Координати	49°51′23″ пн. ш. 24°00′53″ сх. д. / 49.85652777780555311° пн. ш. 24.01497222225000172° сх. д. / 49.85652777780555311; 24.01497222225000172
Мета атаки	Ірина Фаріон
Дата	19 липня 2024 19:30
Загиблі	1
Підозрювані	В'ячеслав Зінченко

Вбивство Ірини Фаріон скоєно 19 липня 2024 року о 19:30 у Львові на вулиці Томаша Масарика. Невідомий поранив її в голову, після чого Фаріон госпіталізували. О 23:30 за місцевим часом вона померла в лікарні. Порушено кримінальну справу. За кілька днів після початку розшукових дій затримали підозрюваного.

Ірина Фаріон була мовознавицею, громадською діячкою, народним депутатом VII скликання й професором кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка». Була відома своїми різкими заявами та часто потрапляла в скандали. Наприклад, 2019 року заявила, що російськомовне населення східних регіонів України є «авторами війни», «якби не було отих москворотих, не мав би кого Путін захищати». У 2023 році під час інтер'ю з Еммою Антонюк так висловилася про Маріуполь, який захопили російські війська, та його мешканців: «Це кармічність… Є закон, який називається детермінізм. […] Все, що ми зараз маємо — це причина та наслідки», далі наголосивши на українській практиці голосування за проросійських політиків. В інтерв'ю Яніні Соколовій у листопаді 2023 року заявила, що не може назвати українцями російськомовних військовиків ЗСУ, зокрема йшлося про воїнів полку «Азов». Ці та інші висловлювання викликали обурення частини суспільства та широкий резонанс у ЗМІ.^[1][2][3]

За 3 години до вбивства Фаріон зробила останній допис у соцмережах з анонсом виходу нового епізоду «Гену українців», своєї програми на львівському телеканалі «НТА», наступного понеділка^[4][5]. За словами друга родини, незадовго до замаху вона телефонувала дочці й повідомила їй про завершення запису відео для власного YouTube-каналу та готовість заїхати до неї з онуками на вечерю^[6]. Наступного дня, у суботу, за словами доньки, Фаріон планувала вирушити з сім'єю на море в Болгарію для відпочинку на два тижні^[7][8][9].

Близько 19:30 у п'ятницю 19 липня 2024 року Фаріон поранено в потилицю із застосуванням вогнепальної зброї біля будинку № 3 у Львові по вулиці Томаша Масарика, де вона жила.^[10] Фаріон очікувала таксі з валізою в руках^[11]. Нападник, як стверджують свідки, був у рукавичках і використовував пістолет без глушника^[7][8]. Після госпіталізації потерпіла перебувала в критичному стані, глибокій мозковій комі та на штучній вентиляції легень^[12]. Попри надану медичну допомогу Ірина Фаріон померла в лікарні Святого Пантелеймона близько 23:20^[13][14].

Похорон Ірини Фаріон відбувся 22 липня 2024^[15]. Попрощатися з нею прийшли кілька тисяч людей біля Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла у Львові, де її проводжали в останню путь. Похована на львівському Личаківському цвинтарі, неподалік могили Володимира Івасюка.^[16]

Слідство розглядає дві версії мотивів убивства: «громадська, політична діяльність» і «особиста неприязнь». Стверджують, що вбивця чи його спільник понад тиждень стежив за будинком, в якому мешкала Фаріон, і ретельно спланував напад. За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, на місці вбивства знайдено гільзу та встановлено калібр зброї^[17]. З'ясовано, що постріл здійснено кулею 9 мм^[7]. Проте, правоохоронці досі не знайшли зброю, з якої вбили мовознавицю^[18].

21 липня правоохоронні органи оприлюднили зовнішність людини, яка може бути причетна до вбивства Ірини Фаріон, та оголосили розшук. Цього ж дня поліція знайшла дачний будинок у лісовій місцевості урочища Голоско в Шевченківському районі Львова, де, за версією слідства, міг переховуватися вбивця. У ньому знайшли речі, які могли належати нападнику, зокрема пластиковий посуд, матрац, подушки, попільничку з недопалками та інші предмети^[19]. За показами свідків, убивця також стежив щодня з 11 липня, сидячи біля сусіднього під'їзду й залишаючи місце лише на кілька годин в обід. Іноді він носив сумку, в якій, на думку поліції, була зброя.^[7]

24 липня відповідальність за вбивство взяло на себе російське неонацистське угруповання NS/WP Crew(інші мови), члени якого начебто вбили мовознавицю як «шкідницю» та «расову зрадницю», додавши до заяви 10-секундний відеоролик нібито з моментом самого вбивства^[20]. За словами Клименка, тунель та автівка з відео збігаються з тими, що були у дворі загиблої.^[21]

Слідство припускає, що постріл було здійснено зі переробленого стартового пістолета. «Такі патрони надходили в Україну у 2017—2018 роках, загалом надійшло близько 1 млн штук. Це специфічна куля, небойова. Зараз маємо встановити, де ця куля була придбана, можливо, на чорному ринку», — зауважив Ігор Клименко. У історії веб-переглядів телефону хлопця правоохоронці побачили посилання на пошук стартового пістолета, який він підшуковував ще з середини травня. Правоохоронці сподіваються знайти пістолет вже найближчим часом. «Стосовно пістолета, то він обмовився, що заховав його», — додав Ігор Клименко. Слідство встановлює, де підозрюваний міг навчатися стрілецькій справі^[22]. Під час обшуку 14 серпня правоохоронці знайшли пістолет ФОРТ 12-Р, магазин, набої та ще низку доказів^[23].

25 липня у Дніпрі затримано 18-річного підозрюваного у вбивстві — В'ячеслава Зінченка^[24][25]. Під час розслідування «перевірено кожен куточок» маршруту відходу стрільця та оглянуто близько 100 га лісу. Підозрюваного вдалося вистежити, а його особу встановили завдяки фото та зображенням зі смарт-камер відеоспостереження. Він орендував щонайменше три квартири у Львові під час підготовки до злочину. Наразі перебуває під вартою, слідство вважає його виконавцем злочину^[26]. На одному з відео можна помітити підозрюваного за пів хвилини до пострілу. На іншу камеру спостереження також потрапило його перевдягання з маскувального одягу у звичайний.^[21] Одяг для маскування (панаму, окуляри, сумку через плече тощо) підозрюваний відправив у Львів із Дніпра «Новою поштою».^[27]

В'ячеслав Зінченко народився 2006 року. У 2023 році закінчив Дніпровську гімназію № 62 в місті Дніпрі та вступив до Дніпровського державного університету внутрішніх справ на заочне навчання. Під час затримання в його телефоні виявлено ненадіслане текстове повідомлення у формі «прощальної записки» батькам, два рядки якого пізніше правоохоронці оприлюднили на брифінгу. Батько затриманого, який перебуває на фронті, заявив, що його син не мав мотивів для вбивства Ірини Фаріон та «не мав ніяких українофобських поглядів, він патріот»^[28]. Матір працює в одному з навчальних закладів Дніпра^[29], у коментарі «Слідство.Інфо» заявила, що її син не міг вистрілити, бо не мав ні мотивів, ні досвіду. На її думку, людина на поширених поліцією фото не схожа на її сина, який міг би бути максимум співучасником^[30].

За інформацією ЗМІ, Зінченко у телеграмі критикував євреїв на чолі України та стверджував, що українські праві рухи (Азов та Правий сектор) воюють за інтереси євреїв в обмін на заохочення від них тощо^[31][32][29].

У залі суду під час обрання йому запобіжного заходу підозрюваний не визнав своєї вини, а численні запитання журналістів про вбивство назвав «нудятиною»^[30].

Президент України Володимир Зеленський засудив напад, а також заявив, що виконавці злочину мусять понести відповідальність^[33].

Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов, коментуючи загибель Фаріон, заявив, що «ворог прагне використати будь-які інструменти, аби роз'єднати нашу націю». «Холоднокровне вбивство відомої мовознавиці — виклик для всього українського суспільства, злочин проти основоположних прав і свобод українців. Ця трагедія вкотре продемонструвала: ворог прагне використати будь-які інструменти, аби роз'єднати нашу націю». За його словами, Ірина Фаріон «загинула за українську позицію»^[34].

Всеукраїнське об'єднання «Свобода», до якого належала Ірина Фаріон, заявило, що вбивство вигідно Росії: «За українську мову москва стріляє у скроню». Злочин, на їхню думку, став можливим через відсутність очищення влади з початку повномасштабного вторгнення^[35]. Також партія обіцяла фінансову винагороду за будь-яку інформацію, що допоможе впіймати вбивцю. Осередок ВО «Свобода» в США оголосив винагороду у розмірі $10 тис. за інформацію, що сприятиме затриманню злочинця.^[36]

Колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко назвав убивство «демонстрацією ефективності» нового очільника 5-го управління ФСБ РФ з оперативної інформації та міжнародних зв'язків Олексія Комкова^[37].

Письменниця Оксана Забужко припустила наявність «російського сліду» в убивстві та піддала сумніву те, що затриманий юнак був причетним до нього через показові прогулянки перед камерами. Забужко зазначила, що це вбивство було подібним до вбивства Гавриїла Костельника 1948 року.^[38]

23 липня на пленарному засіданні Львівської міської ради депутати запропонували перейменувати одну з вулиць на честь Ірини Фаріон у рамках деколонізації у Львові, Брюховичах чи Винниках^[39]. 2 серпня 2024 Івано-Франківська міська Рада прийняла рішення щодо перейменування вулиці Гвардійської на Ірини Фаріон в Івано-Франківську^[40] та затвердили програму українізації пам'яті Ірини Фаріон в Івано-Франківській громаді^[41].

• Через смерть Ірини Фаріон злочин перекваліфікували на «умисне вбивство» — ОГП// Радіо Свобода, 20 липня 2024 року
• Вбито захисницю української мови — західні ЗМІ про розстріл Ірини Фаріон// Голос Америки, 20 липня 2024 року
• Перші результати розслідування вбивства Ірини Фаріон мають бути готовими до ранку — Ігор Клименко// Сайт Міністерства внутрішніх справ України 20 липня 2024 року
• Замах на умисне вбивство відомої громадської діячки — розпочато досудове розслідування// Сайт офісу Генерального прокурора України 20 липня 2024 року