Вдівство — Вікіпедія

Міжособові стосунки
Огляд[en]
Типи Казуальні Залежні Співзалежні Контр-залежні Споріднені Сімейні Дружба Броманс Вуманс Романтичні Інтимні Гетеросексуальні Негетеросексуальні Гомосексуальні Гей Лесбійство Бісексуальність Пансексуальність Асексуальність Поліаморія Полівірність Сексуальні Конкубінат Заручини Шлюб Вдівство Бостонський шлюб Фактичний шлюб Цивільне партнерство Відкритий шлюб Моногамія Полігамія Поліандрія Полігінія Агамія
Ролі Значимий інший Узагальнений інший Хлопець Дівчина Чоловік Дружина Мати Батько Сиблінг Коханка Куртизанка
Почуття та емоції Прив'язанність Близький зв'язок Потяг Комперсія Закоханість Кохання Платонічне Романтичне Ерос Філія Сторге Агапе-карітас Пристрасть Захоплення Ревнощі
Події та вчинки Побачення Залицяння Флірт Дошлюбне та шлюбне прізвище Освідчення Викрадення нареченої Весілля Посаг Секс дошлюбний позашлюбний Материнство Виховання Розлучення «Убивство честі» Каро-карі Смерть за посаг Спалення наречених
Насильство Гендерне насильство Проти жінок Домашнє насильство інтимного партнера на побаченнях у шлюбі Аб'юзивні стосунки Над дорослими Над дітьми Сексуальне Розбещення Педофілія Підліткове Над старшими[en] Сексуальне насильство Зґвалтування Домагання Інцест Психологічне Переслідування Цькування Газлайтинг Звинувачення жертви Влада та контроль[en] Цикл насильства
Категорія • Портал
п о р

Вді́вство (уді́вство) та вдівство́ (удівство́)^[1] — нешлюбний стан людини після смерті чоловіка чи дружини. Чоловік у цьому стані називається вдівцем, а жінка — вдовою.

Вдівство, безсумнівно, з'явилося незабаром після встановлення інституту шлюбу. Одночасна смерть зустрічається рідко, як правило, одна (один) з подружжя переживає іншого.

Після смерті законного чоловіка жінкам традиційно належить носити траур.

У ряду народів існували звичаї, що вимагали від жінки після смерті чоловіка покінчити життя самогубством. В Індії цей ритуал називався саті і виконувався до XIX століття. В Китаї самогубство вдів практикувалося з V по XX століття^[2]. Ця традиція мала метою захист вдів від зазіхань сторонніх чоловіків, символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося ушкодженням частин тіла.

В інших країнах вдова могла вступати у другий шлюб. Найдавніший приклад цього в давньогрецьких міфах — друге одруження Горгофони (донька Персея)^[3]. Але шлюб часто був примусовим: так, Старий Завіт приписував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків^[4] (див. левірат).

Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в Першому посланні до Тимофія, в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їхніх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти новим шлюбам вдів. В азійських країнах громаді і родичам належало утримувати вдів (казахські «Сім постанов» хана Тауке).

За відсутності ковертюри, яка позбавляла одружених жінок правоздатності і, внаслідок цього, більшості законних прав, вдови нерідко мали більше прав, ніж жінки у шлюбі.

Поведінка вдівців, як правило, не регламентувалась, за винятком терміну трауру, який, зазвичай, був удвічі меншим, ніж у вдів.

• Весела вдова
• Вдовині моряки

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Вдівство

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вдова

• Удова // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1947. — 1000 екз.
• Вдова // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 100–101. – 912 с.