French
DeutschВелика Чернігівка (Щастинський район) — Вікіпедія
| село Велика Чернігівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Щастинський район |
| Тер. громада | Нижньотеплівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44160010030028376 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1746 |
| Населення | 1460 |
| Площа | 5,43 км² |
| Густота населення | 268,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 93611 |
| Телефонний код | +380 6472 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°57′46″ пн. ш. 39°25′1″ сх. д. / 48.96278° пн. ш. 39.41694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 72 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 93611, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с.Велика Чернігівка, вул.Робоча,1 |
| Карта | |
  Велика Чернігівка | |
 Велика Чернігівка | |
| Мапа | |
 | |
| | |
Вели́ка Черні́гівка — село в Україні, у Нижньотеплівській сільській громаді Щастинського району Луганської області. Населення становить 1460 осіб.
Географічні координати: 48°57' пн. ш. 39°25' сх. д. Загальна площа села — 5,4 км².
Село розташоване у східній частині Донбасу за 45 км від колишнього районного центру[1]. Найближча залізнична станція — Городній, за 21 км. Через село протікає річка Ковсуг.
Населений пункт засновано в другій половині XVIII століття вихідцями з Чернігівської губернії[1]. Згодом до них приєдналися вихідці з Воронезької губернії[2].
У 1932–1933 роках Великочернігівська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 239 осіб, імена яких встановлено[3].
Наприкінці 1960-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу імені Леніна, середня і початкова школи, бібліотека, клуб, лікарня і майстерні побутового обслуговування[1].
12 червня 2014 року від удару струмом під час проведення електропроводки у Великій Чернігівці загинув капітан батальйону «Чернігів-1» Олексій Коновалов.
2019 рік компанія «Водафон Україна» підключила село до зв'язку LTE 4G.
За даними перепису 2001 року населення села становило 1460 осіб, з них 6,16 % зазначили рідною мову українську, 93,7 % — російську, а 0,14 % — іншу[4].
На околиці Великої Чернігівки виявлено 3 поселення епохи бронзи, поселення і могильник раннього середньовіччя, 3 кургани, а також 9 курганних могильників із 31 курганом[2].
- ↑ а б в Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.
- ↑ а б Высоцкий В. И. (2003). Исторические аспекты топононимов Луганщины. Луганск. с. 196.
- ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 517-522.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
- Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Погода в селі Велика Чернігівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
