Велика жупа Дубрава — Вікіпедія

Велика жупа Дубрава
хорв. Velika župa Dubrava
Адм. центр	Дубровник
Країна	Хорватія
Офіційна мова	хорватська
Населення
- повне	166 408 душ (за переписом 1931)
Площа
- повна	? км²
Дата заснування	1941
Дата ліквідації	1945
Великий жупан	Анте Ніколич
Нині є частиною:	Хорватія,  Боснія і Герцеговина
Реєстраційний знак	DU
Положення у межах НДХ

Велика жупа Дубрава (хорв. Velika župa Dubrava) — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ), що існувала з 30 червня 1941^[1] до 8 травня 1945 року на території сучасних Хорватії та Боснії і Герцеговини. Адміністративний центр — Дубровник.

Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан, якого призначав поглавник (вождь) Анте Павелич. У цій великій жупі посаду великого жупана обіймав д-р Анте Ніколич.

Велика жупа поділялася на райони, які називалися «котарські області» (хорв. kotarske oblasti) і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрами. У 1941—1943 роках це були такі райони^[1]:

• Білеча
• Дубровник
• Ґацько
• Любинє (до 15 вересня 1941 р.)
• Равно (з 15 вересня 1941 р.)
• Столаць
• Требинє
• Чапліна

Крім того, в окрему адміністративну одиницю було виділено місто Дубровник.

З 1 березня 1943 року діяло т. зв. районне відділення (хорв. kotarska ispostava) із центром у Яніні.

Із падінням Італії межі цієї великої жупи змінилися. Крім вищеназваних районів, до складу великої жупи ввійшли:

• райони Котор і Корчула
• міста Герцег-Нові і Котор
• адміністративні утворення (хорв. upravne općine) Ластово і Бабино Поле
• визволена частина адміністративного утворення Конавле-Груде.

Але утвердження там хорватської влади стало проблемою. У середині 1943 у великій жупі Дубрава з'явився новий військово-політичний суб'єкт — гітлерівська армія, яка роззброює четників і витісняє вплив італійського чинника на цю територію^[2]. Конавле опинилося під німецькою військовою і чорногорською цивільною адміністрацією, а крім того, там було велике скупчення партизанських сил. На початку 1944 року партизанів витіснили, але вони повернулися в травні того ж року^[3].

20 травня 1944 року у прибережній зоні було оголошено надзвичайний стан. Це оголошення поширилося і на всю велику жупу, тому цивільну владу замінила військова. Питання цивільного управління перейшли до командувача військ берегової ділянки річки Неретва^[1].

5 липня 1944 року три райони цієї великої жупи (Столаць, Чапліна і Гацько) було приєднано до великої жупи Хум^[1].

28 березня 1945 з питань цивільного управління було призначено спеціального цивільного керівника, незважаючи на оголошений надзвичайний стан. Керівник був підлеглим військовому командувачу прибережної ділянки Неретви^[1].