Великий тритон — Вікіпедія

? Великий тритон
Дунайський тритон
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Земноводні (Amphibia) Ряд: Хвостаті (Caudata) Підряд: Salamandroidea Родина: Саламандрові (Salamandridae) Підродина: Pleurodelinae Рід: Великий тритон (Triturus) Rafinesque, 1815
Види
Сіроплямистий тритон (T. carnifex) Гребінчастий тритон (T. cristatus) Дунайський тритон (T. dobrogicus) Тритон Кареліна (T. karelinii) Мармуровий тритон (T. marmoratus) Малий мармуровий тритон (T. pygmaeus)
Посилання
Вікісховище: Triturus EOL: 42676 ITIS: 208240 NCBI: 8322 Fossilworks: 37410

Вели́кий трито́н (Triturus) — рід земноводних родини саламандрових (Salamandridae), представники якого поширені в Європі і окремих районах Азії. 6 видів, з яких 3 представлені у фауні України.^[1][2]

Хвостаті земноводні середніх і великих розмірів. Хвіст із боків плескатий. Завушні залози (паротиди) не виступають. Шкіра зерниста. Костальні борозни розвинуті слабо. У самців звичайно є гребінь, сильніше розвинутий у період розмноження. Яйця відкладаються поштучно або у вигляді невеликих ланцюжків. Личинки лімнофільного типу. Повністю розвинена личинка має високі плавцеві складки, дуже довгі пальці й нитку на кінці хвоста, що допомагає триматися в пелагіалі водойми. Загальне забарвлення темне, зазвичай брунатно-чорних і темно-сірих тонів; візерунок мінливий, часто з плямами і смугами жовтих, помаранчевих, червоних та синіх відтінків.^[1][2]

Представники роду поширені майже по всій території Європи і в окремих районах Азії, зокрема від Альп до Зауралля та від Скандинавії до Західної Азії.

Тварини цього роду проводять більшу частину року на суходолі, повертаючись у воду в сезон розмноження. Проміж інших тритонів представники роду демонструють найскладнішу шлюбну поведінку. Запліднення зовнішнє: після шлюбного танцю самець відкладає сперматофор (пакет із спермою) на дно, а самка поглинає його клоакою. Самки відкладають 2—3 ікринки на день в період від березня до середини червня, загалом 200—300 ікринок за сезон. Звичайно ікра відкладається на підводні рослини, і загортається в їхнє листя. Личинки виводяться через приблизно 3 тижні (залежить від температури води), і проходять метаморфоз, позбавляючись зябер і стаючи повітрядишними тваринами, приблизно через 4 місяці після цього. Статевої зрілості тритони цього роду досягають на другому—третьому році життя.^[3]

Цей рід неодноразово піддавався перевизначенню та додаванню (або виключенню) видів. Такі види, як тритон Кареліна та мармуровий тритон, були класифіковані 7—8 разів під різними назвами.

• Малий тритон (Lissotriton), що містить види невеликого розміру (до того відомі під назвами Triturus boscai, Triturus helveticus, Triturus italicus, Triturus montandoni та Triturus vulgaris;
• Облямований тритон (Ommatotriton) — для видів, раніше класифікованих як Triturus ophryticus та Triturus vittatus);
• Середній тритон (Mesotriton), з єдиним видом альпійський тритон (до виділення в окремий рід — Triturus alpestris). Він має також назви Hemitriton та Ichthyosaura.
• Інші види були залишені в роді Великий тритон Triturus.^[4]

За оновленими систематичними даними, у фауні України представлені 3 види цього роду, зокрема:

• тритон гребінчастий (T. cristatus), поширений у лісовій і лісостеповій зонах, а також на півночі степової зони;
• тритон дунайський (T. dobrogicus), поширений у Карпатах, Закарпатті, а також в окремих районах Західного Причорномор'я;
• тритон Кареліна (T. karelinii), поширений у Південному Криму.^[5][6]

Засновником кафедри гістології, ембріології і порівняльної анатомії Петром Перемежком (1833—1893), на результатах власних досліджень росту хвоста личинки тритона, проведених у Анатомічному театрі в Києві, у 1878 році відкрив непрямий поділ тваринних клітин (мітоз).^[7]

• Кузьмин С. Л. Земноводные бывшего СССР. — М. : Т-во науч. изданий КМК, 2012. — 370 с. (с. 95—99). — ISBN 878-5-87317-1
• Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — К. : Вид-во Раєвського, 2007. — 192 с. (с. 70). — ISBN 966-7016-41-2

• Тритони // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Опис роду Triturus [Архівовано 12 квітня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
• Amphibian Species of the World 5.5, an Online Reference^{[недоступне посилання з березня 2019]} (англ.)
• Безсмертні тритони | Енциклопедія корисного [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]