Великоногові — Вікіпедія
Великоногові | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Великоніг східний (Alectura lathami) | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Роди | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Великоногові[1], або смітні кури[2] (Megapodiidae) — родина птахів ряду куроподібних, що складається з 7 родів та 20 сучасних видів[2].
Розміри середні, ноги великі, порівняно високі, маса від 0,5 до 2 кг[2]. Забарвлення пір'я темне[2].
Ведуть наземний спосіб життя, живляться рослинною, почасти тваринною їжею[2].
Смітні кури поширені в Австралії і на островах, розташованих на північ від неї[2]. При цьому географічний спектр досить широкий. До них належать Тонга і Вануату, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нова Гвінея, Філіппіни, Індонезія і Нікобарські острови.
Викопні рештки відомі з плейстоценових відкладів Австралії.
На відміну від більшості інших птахів, смітні кури не висиджують свої яйця (6—7, іноді до 25 штук), а закопують їх у землю або на купу перегною, де вони розвиваються за рахунок сонячного тепла або тепла, що виникає при гнитті рослин[2]. Стежить за яйцями самець. Ніжна шкіра всередині дзьоба служить йому своєрідним «термометром». З його допомогою самець відстежує температуру всередині «інкубатора» і залежно від її коливань або розкопує яйця, або засипає піском (висота купи може бути до 1 м). Зародок розвивається при температурі +35…+40° С, яка виникає під час гниття рослинних решток (листя тощо). Коли вилуплюються пташенята, вони виповзають з-під піску і відпочивають. Але через кілька годин вони вже здатні бігати, а через добу — літати.
- Чагарниковий великоніг (Aepypodius)
- Східний великоніг (Alectura)
- Молуцький великоніг (Eulipoa)
- Строкатий великоніг (Leipoa)
- Малео (Macrocephalon)
- Великоніг (Megapodius)
- Новогвінейський великоніг (Talegalla)
- Викопні
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б в г д е ж Воїнственський М. А. Смітні кури // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Mound-builders videos, photos & sounds [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] on the Internet Bird Collection
- Photograph of a nest mound of M. tenimberensis from the Oriental Bird Club
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |