Веломобіль — Вікіпедія

Веломобіль
Транскрипція в МФА	ˈvɛloʊmoʊˌbil
Першовідкривач або винахідник	Charles Mochetd
Фізично взаємодіє з	дорога
Описано за адресою	lowtechmagazine.com/2010/09/the-velomobile-high-tech-bike-or-low-tech-car.html​(англ.)
Джерело енергії	human energyd
Веломобіль у Вікісховищі

Веломобі́ль (англ. hpv ) — різновид велосипеда, придатний для поїздок на асфальтованому покритті, здебільшого повністю закритий, захищений від поганої погоди і зіткнень. Веломобілі, що найменше мають три колеса та водій сидить не в сідлі, а в автомобільному кріслі. Багато сучасних веломобілів, крім педалей, мають можливість рухатись завдяки електродвигуну.

Прототипами сучасних веломобілів можна вважати «саморухомі екіпажі» Шамшуренка і Кулібіна XVIII століття. Перші сучасні кузовні веломобілі з'явилися в США на початку XX століття. Це були трьох- і чотириколісні транспортні засоби, оснащені ланцюговим приводом і фанерним (дерев'яним) кузовом.

Веломобіль виник як конструкторський синтез велосипеда і автомобіля. Істотною ознакою веломобіля є аеродинамічний кузов: днище і дах, або просто один дашок (як виняток, бувають веломобілі і без кузова). Він має на одне-два колеса більше, але не менше трьох, завдяки чому стійкіший і надійніший. Відрізняє його зручне сидіння схоже на автомобільне або авіаційне. Крім того, в нього значно досконаліший привід.^[1]

Перший веломобіль було збудовано у 1971 році американським авіаційним інженером Робертом Бундшухом. Свій педальний автомобль він назвав «педікар». Його одномісний 50-кілограмовий екіпаж з чотирма колесами рухався зі швидкістю 30 кілометрів за годину.^[1]

При швидкості в 20-25 кілометрів за годину веломобілю потрібно в 2-5 разів^[1] менше енергії, ніж гоночному велосипеду: у веломобіля висока обтічність кузова і зручніше положення водія, якому не потрібно турбуватися про рівновагу; крім того, він швидко набирає розгін і довго котиться за інерцією, навіть проти вітру.

Промисловість випускає два електричні автомобілі з педалями: Sinclair C5 і TWIKE.

Виробник	Модель веломобіля	Країна виробника
Aerorider	Aerorider	Нідерланди
Alleweder [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.]	Alleweder	Нідерланди/ США/ Німеччина
Berkut [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]	Berkut B-317	Росія
Beyss [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]	Go-one	Німеччина

Австралійський чемпіонат веломобілів — один з наймасовіших змагань гоночних веломобілів у світі. Чемпіонат складається з двох шести годинних і однієї добової гонки. Популярність змагання росте. В останні роки у змаганнях беруть участь 150—250 команд щорічно.^[2]

• 
  Веломобіль
• 
  Електровеломобіль Twike
• 
  Електровеломобіль
• 
  Електровеломобіль
• 

• Електровелосипед
• Мотовелосипед

• Маслов В.І. / Сам себе катаю: Все про велосипед: Для серед. і ст. шк. віку / Худож Є.І. Корольков.—К.:Веселка, 1990.—172с.:іл. ISBN 5-301-00515-4

• Сайт українського вело-руху. [Архівовано 8 серпня 2012 у WebCite](укр.)
• Aerorider SPORT [Архівовано 17 вересня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
• Birkenstock (Butterfly)(нім.)
• Cab-Bike(англ.)
• Go-One [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
• Greenspeed Glyde Velomobile [Архівовано 21 вересня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
• Leitra velomobiles(англ.)
• Milan velomobiles [Архівовано 1 липня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
• Quest Velomobile [Архівовано 19 травня 2022 у Wayback Machine.](нід.)
• Вебсайт аматорів та прихильників веломобілів [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття про Велосипед. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.