Велья-Лавелья — Вікіпедія
Велья-Лавелья (Мбілуа) | |
---|---|
es/Vella Lavella | |
Карта | |
Географія | |
7/44/S/156/38/E | |
Акваторія | Соломонове море |
Група островів | New Georgia Islandsd |
Площа | 628,9 км² |
Найвища точка | 808 м |
Країна | |
Соломонові острови | |
Адм. одиниця | Західна провінція |
Населення | 9160 (1999) |
Велья-Лавелья у Вікісховищі |
Велья-Лавелья (ісп. Vella Lavella) — вулканічний острів в групі островів Нова Джорджія в архіпелазі Соломонові острови[1]. Адміністративно входить до складу Західної провінції меланезійської держави Соломонові Острови. Корінна назва острову — Мбілуа.
Острів Велья-Лавелья розташований в південній частині Тихого океану в острівній групі Нова Джорджія архіпелагу Соломонові острови. На північ від острова розташований острів Шуазель, на північний захід — острів Шортленд, на південний схід — острів Нова Джорджія.
Велья-Лавелья являє собою вулканічний острів, оточений в деяких місцях кораловим рифом. На території острова розташовані 6 вулканічних конусів і одне термальне джерело[2]. Найвища точка Велья-Лавельї, гора Тамбісала, досягає 808 м[3].
Клімат на острові вологий, тропічний[4].
15 березня 1893 року над островом був встановлений протекторат Британської імперії[5] і до 1971 року був частиною Британських Західно-Тихоокеанських Територій.
Після поразки японських військ у роки Другої Світової війни на острові Нова Джорджія і в битві в затоці Велья японці евакуювали свої гарнізони в центральній частині Соломонових островів. В містечку Хораніу, в північній частині Велья-Лавелья, 19 серпня 1943 року вони розвернули базу для евакуйованих барж і гарнізону з острову Коломбангара, але вже 14 вересня сили Союзників захопили її. На острові залишались 600 японських солдатів і робочих, які зосередилися в північно-західній частині Велья-Лавелья, очікували евакуації, яка відбулася 7 жовтня 1943 року після бою біля острову.
З 1978 року острів Велья-Лавелья є частиною держави Соломонові острови.
В 1999 році кількість населення Велья-Лавелья складала 9 160 осіб[6].
Населення острову розмовляє на меланезійській мові «білуа» (8 740 носіїв в 1999 році)[7].
Головне заняття місцевих жителів — сільське господарство.
- ↑ Острова Соломонових Островів. [Архівовано 17 березня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ John Seach. Острів Велья-Лавелья. (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2008. Процитовано 29 липня 2014.
- ↑ Друга височина, вулкан Лавадом-Нонда (наймолодший вулкан острову), досягає 750 м
- ↑ Велья-Лавелья піддається землетрусам і циклонам
- ↑ Worldstatesmen. Соломонові Острови. [Архівовано 24 січня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Lavella.html John Seach. Острів Велья-Лавелья.[недоступне посилання](англ.)[недоступне посилання з березня 2019]
- ↑ Ethnologue. Мови Соломонових Островів. [Архівовано 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.](англ.)