Венді Тернбулл — Вікіпедія
Венді Тернбулл | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Громадянство | Австралія | |||||||||
Місце проживання | Бока-Ратон, Флорида, США Сендгейт, Квінсленд, Австралія | |||||||||
Дата народження | 26 листопада 1952[1][2][3] (71 рік) | |||||||||
Місце народження | Брисбен, Австралія[4] | |||||||||
Зріст | 164 см | |||||||||
Вага | 55 кг | |||||||||
Початок кар'єри | 1975 | |||||||||
Завершення кар'єри | 1989 | |||||||||
Робоча рука | права | |||||||||
Бекхенд | одноручний | |||||||||
Призові, USD | 2 769 024 | |||||||||
Одиночний розряд | ||||||||||
Матчів в/п | 478–250 | |||||||||
Титулів | 10 | |||||||||
Найвища позиція | 3 (7 січня 1985) | |||||||||
Мейджори | ||||||||||
Австралія | Ф (1980) | |||||||||
Ролан Гаррос | Ф (1979) | |||||||||
Вімблдон | ЧФ (1979, 1980, 1981) | |||||||||
США | Ф (1977) | |||||||||
Парний розряд | ||||||||||
Матчів в/п | 653–225 | |||||||||
Титулів | 55 | |||||||||
Найвища позиція | 5 (19 січня 1987) | |||||||||
Мейджори | ||||||||||
Австралія | Ф (1983, 1988) | |||||||||
Ролан Гаррос | П (1979) | |||||||||
Вімблдон | П (1978) | |||||||||
США | П (1979, 1982) | |||||||||
Інші парні турніри | ||||||||||
Востаннє картку оновлено: тенісистка завершила кар'єру
|
Венді Тернбулл (англ. Wendy Turnbull) — австралійська тенісистка, чотириразова чемпіонка турнірів Великого шолома в парній грі та п'ятиразова в міксті, олімпійська медалістка, член Ордену Британської імперії.
Бронзову олімпійську медаль Тернбулл виборола на Сеульській олімпіаді 1988 року в парному турнірі, граючи з Елізабет Смайлі. У півфіналі австралійська пара поступилася американській (Зіна Гаррісон, Пем Шрайвер). Гра за третє місце тоді не проводилася й обидві пари, що програли в півфіналі, отримали бронзові медалі.
У WTA-турі Тернбулл називали «Кроликом» через велику рухливість. Упродовж 8 років Тернбулл входила до чільної десятки рейтингу WTA.
Турнбулл добре грала й в одиночному розряді й тричі була фіналісткою турнірів Великого шолома, але їй жодного разу не вдалося виграти фінал. Але в її активі 10 перемог у WTA турі в одиночному й 55 у парному розрядах.
Тернбулл входила до складу австралійської команди в Кубку Федерації з 1977 по 1988 й має співвідношення виграшів та поразок 46–16 (17–8 в одиночній грі та 29–8 в парній). З 1985 по 1993 рік вона була капітаном (тренером) команди.
У 1984 Тербулл була зарахована до Ордену Британської імперії. У грудні 1993-го її ім'ям назвали публічний парк у Брисбені. У 2009 році її включено до Міжнародної зали тенісної слави[5].
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивниця | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|
Поразка | 1977 | US Open | Ґрунт | Кріс Еверт | 7–6(7–3), 6–2 |
Поразка | 1979 | French Open | Ґрунт | Кріс Еверт | 6–2, 6–0 |
Поразка | 1980 | Australian Open | Трава | Гана Мандлікова | 6–0, 7–5 |
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1978 | Wimbledon | Трава | Керрі Рід | Міма Яушовець Віргінія Рузічі | 4–6, 9–8(12–10), 6–3 |
Поразка | 1978 | US Open | Хард | Керрі Мелвілл Рід | Біллі Джин Кінг Мартіна Навратілова | 7–6, 6–4 |
Перемога | 1979 | French Open | Ґрунт | Бетті Стеве | Франсуаз Дюрр Вірджинія Вейд | 3–6, 7–5, 6–4 |
Поразка | 1979 | Wimbledon | Трава | Бетті Стеве | Біллі Джин Кінг Мартіна Навратілова | 5–7, 6–3, 6–2 |
Перемога | 1979 | US Open | Хард | Бетті Стеве | Біллі Джин Кінг Мартіна Навратілова | 7–5, 6–3 |
Поразка | 1980 | Wimbledon | Трава | Розі Казалс | Кеті Джордан Енн Сміт | 4–6, 7–5, 6–1 |
Поразка | 1981 | US Open | Хард | Розі Казалс | Кеті Джордан Енн Сміт | 6–3, 6–3 |
Поразка | 1982 | French Open | Ґрунт | Розі Казалс | Мартіна Навратілова Енн Сміт | 6–3, 6–4 |
Перемога | 1982 | US Open | Хард | Розі Казалс | Барбара Поттер Шерон Волш | 6–4, 6–4 |
Поразка | 1983 | Wimbledon | Трава | Розі Казалс | Мартіна Навратілова Пем Шрайвер | 6–2, 6–2 |
Поразка | 1983 | Australian Open | Трава | Енн Гоббс | Мартіна Навратілова Пем Шрайвер | 6–4, 6–7, 6–2 |
Поразка | 1984 | US Open | Хард | Енн Гоббс | Мартіна Навратілова Пем Шрайвер | 6–2, 6–4 |
Поразка | 1986 | Wimbledon | Трава | Гана Мандлікова | Мартіна Навратілова Пем Шрайвер | 6–1, 6–3 |
Поразка | 1986 | US Open | Хард | Гана Мандлікова | Мартіна Навратілова Пем Шрайвер | 6–4, 3–6, 6–3 |
Поразка | 1988 | Australian Open | Хард | Кріс Еверт | Мартіна Навратілова Пем Шрайвер | 6–0, 7–5 |
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнер | Супротивники | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1979 | French Open | Ґрунт | Боб Г'юїтт | Віргінія Рузічі Йон Циріак | 6–3, 2–6, 6–3 |
Перемога | 1980 | US Open | Хард | Марті Ріссен | Бетті Стеве Фрю Макміллан | 7–5, 6–2 |
Перемога | 1982 | French Open | Ґрунт | Джон Ллойд | Клаудія Монтейро Кассіо Мотта | 6–2, 7–6 |
Поразка | 1982 | Wimbledon | Трава | Джон Ллойд | Енн Сміт Кевін Каррен | 2–6, 6–3, 7–5 |
Перемога | 1983 | Wimbledon | Трава | Джон Ллойд | Біллі Джин Кінг Стів Дентон | 6–7(5–7), 7–6(7–5), 7–5 |
Перемога | 1984 | Wimbledon | Трава | Джон Ллойд | Кеті Джордан Стів Дентон | 6–3, 6–3 |
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивниці | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Поразка | 1980 | Нью-Йорк | Килим (i) | Розмарі Касалс | Біллі Джин Кінг Мартіна Навратілова | 6–3, 4–6, 6–3 |
Перемога | 1986 | Нью-Йорк | Килим (i) | Гана Мандлікова | Клаудія Коде-Кільш Гелена Сукова | 6–4, 6–7(4–7), 6–3 |
- Досьє на сайті Жіночої тенісної асоціації [Архівовано 25 червня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Player Profile // WTA website
- ↑ ITF website
- ↑ http://www.itftennis.com/procircuit/players/player/profile.aspx?playerid=20001003
- ↑ Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 711. — ISBN 978-0-942257-70-0
- ↑ Australian Tennis Hall of Fame Inducts Turnbull [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.] WTATour.com, 26 January 2009