Вернер Вольф — Вікіпедія

Вернер Вольф
Werner Wolff
Народження	28 листопада 1922(1922-11-28) Мемель
Смерть	29 березня 1945(1945-03-29) (22 роки) Нижня Австрія, Третій Рейх
Країна	Третій Рейх
Вид збройних сил	Ваффен-СС
Рід військ	Танкові війська
Роки служби	1940-45
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Звання	Оберштурмфюрер СС
Формування	1-ша танкова дивізія СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер»
Командування	7-ма рота 1-го танкового полку СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер»
Війни / битви	Друга світова війна
Нагороди
Вернер Вольф у Вікісховищі

Вернер Вольф (нім. Werner Wolff; 28 листопада 1922, Мемель — 29 березня 1945, Нижня Австрія) — німецький офіцер Ваффен-СС, оберштурмфюрер СС, кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Вернер Вольф народився 28 листопада 1922 року в місті Мемель. Після приєднання Мемеля до Третього Рейху у листопаді 1939 року вступив до молодіжної організації НСДАП «Гітлерюгенд», а в липні 1940 року — в СС. Після закінчення юнкерського училища в Бад-Тельці, 21 червня 1942 року отримав звання унтерштурмфюрера СС.

За відзнаки в боях під Курськом 7 серпня 1943 року Вольф був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста. Під час цієї битви Вернер став командиром 13-ї роти і зупинив радянську танкову атаку. У листопаді 1943 року Вольф був поранений у стегно. Під час боїв проти англо-американських військ в Нормандії, Вернер особливо відзначився при обороні Тії і був нагороджений Почесною застібкою на орденську стрічку для Сухопутних військ.

Вернер Вольф був важко поранений 19 березня 1945 року в Угорщині під час операції «Весняне пробудження». Він помер через десять днів 29 березня у військовому госпіталі в Нижній Австрії.

• Унтерштурмфюрер СС (21 червня 1942)
• Оберштурмфюрер СС (1 вересня 1943)

• Відзнака Німецької асоціації порятунку життя в бронзі
• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Залізний хрест
  • 2-го класу (20 липня 1941)
  • 1-го класу (28 березня 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Штурмовий піхотний знак в бронзі
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі
• Нарукавний знак «За знищений танк»
• Лицарський хрест Залізного хреста (7 серпня 1943) як унтерштурмфюрер СС і ад'ютант III батальйону 2-го панцергренадерського полку СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер»
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті — отримав 5 поранень.
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (17 січня або 5 лютого 1945)

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6. 
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941 – 1945 Geschichte und Inhaber Band II [The German Cross 1941 – 1945 History and Recipients Volume 2] (German) . Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8. 
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. 
• Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2300-9.