Верхній Бишкин — Вікіпедія

село Верхній Бишкин
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Лозівський район
Тер. громада Олексіївська сільська громада
Код КАТОТТГ UA63100070040070271
Облікова картка Верхній Бишкин 
Основні дані
Засноване 1730[1]
Населення 329
Площа 3,533 км²
Густота населення 93,12 осіб/км²
Поштовий індекс 64120
Телефонний код +380 5748
Географічні дані
Географічні координати 49°29′5″ пн. ш. 36°20′17″ сх. д. / 49.48472° пн. ш. 36.33806° сх. д. / 49.48472; 36.33806
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми р. Бишкин
Відстань до
районного центру
20 км
Найближча залізнична станція Лихачове
Відстань до
залізничної станції
20 км
Місцева влада
Адреса ради 64122, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Олексіївка, вул. Центральна, 18
Сільський голова Русляков Віктор Ілліч
Карта
Верхній Бишкин. Карта розташування: Україна
Верхній Бишкин
Верхній Бишкин
Верхній Бишкин. Карта розташування: Харківська область
Верхній Бишкин
Верхній Бишкин
Мапа
Мапа

Ве́рхній Бишки́н — село в Україні, у Лозівському районі Харківської області. Входить до складу Олексіївської сільської громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Верхній Бишкин розташоване на лівому березі річки Бишкин, недалеко від її витоків. Нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Нижній Бишкин. На річці велика загата. До села примикають невеликі лісові масиви (дуб). На південно-західній стороні від села бере початок Балка Озерна.

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване 1730 року. Першими мешканцями були переселенці-однодворці зі Смоленської та Тамбовської губерній Росії.

За даними на 1864 рік у казеному селі Олексіївської волості Зміївського повіту, мешкало 3035 осіб (1475 чоловічої статі та 1560 — жіночої), налічувалось 453 дворових господарства, існувала православна церква[2].

1897 року в селі спалахнуло повстання, викликане тим, що на користь казни відібрали 500 десятин земель. У сутичці із загоном поліції селяни вбили справника і трьох стражників. Повстання було жорстоко придушене, багатьох учасників заарештовано, трьох — страчено.

Станом на 1914 рік кількість мешканців слободи зросла до 5185 осіб[3]. 1918 року мешканці села зорганізували партизанський загін для боротьби проти німецької окупації.

У 1930 з січня почалася масова колективізація. У селі було створено п'ять колгоспів, куди забирали у селян робоче приладдя та худобу. 26 березня 1930 року селяни разом з жителями с. Нижній Бишкин повстали і розігнали керівництво усіх п'яти колгоспів, повернули собі приладдя та худобу. Навколо села виставили озброєну охорону. 27 березня з Харкова до села прибув батальйон ОДПУ, який розправився з повстанцями[4].

Економіка

[ред. | ред. код]

У селі є молочно-товарна ферма, працює приватне сільськогосподарське підприємство «Бишкин» та фермерське господарство «РОСТ».

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

У Верхньому Бишкині є братська могила, де поховано 1286 радянських солдат. Діє краєзнавчий музей.

Поруч із селом розташований Верхньобишкинський заказник — ботанічний заказник місцевого значення.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 154
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1446)(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  4. Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1."