Верхній Бишкин — Вікіпедія
село Верхній Бишкин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Харківська область |
Район | Лозівський район |
Тер. громада | Олексіївська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA63100070040070271 |
Облікова картка | Верхній Бишкин |
Основні дані | |
Засноване | 1730[1] |
Населення | 329 |
Площа | 3,533 км² |
Густота населення | 93,12 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64120 |
Телефонний код | +380 5748 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°29′5″ пн. ш. 36°20′17″ сх. д. / 49.48472° пн. ш. 36.33806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 121 м |
Водойми | р. Бишкин |
Відстань до районного центру | 20 км |
Найближча залізнична станція | Лихачове |
Відстань до залізничної станції | 20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64122, Харківська обл., Лозівський р-н, с. Олексіївка, вул. Центральна, 18 |
Сільський голова | Русляков Віктор Ілліч |
Карта | |
Мапа | |
Ве́рхній Бишки́н — село в Україні, у Лозівському районі Харківської області. Входить до складу Олексіївської сільської громади.
Село Верхній Бишкин розташоване на лівому березі річки Бишкин, недалеко від її витоків. Нижче за течією на відстані 5 км розташоване село Нижній Бишкин. На річці велика загата. До села примикають невеликі лісові масиви (дуб). На південно-західній стороні від села бере початок Балка Озерна.
Засноване 1730 року. Першими мешканцями були переселенці-однодворці зі Смоленської та Тамбовської губерній Росії.
За даними на 1864 рік у казеному селі Олексіївської волості Зміївського повіту, мешкало 3035 осіб (1475 чоловічої статі та 1560 — жіночої), налічувалось 453 дворових господарства, існувала православна церква[2].
1897 року в селі спалахнуло повстання, викликане тим, що на користь казни відібрали 500 десятин земель. У сутичці із загоном поліції селяни вбили справника і трьох стражників. Повстання було жорстоко придушене, багатьох учасників заарештовано, трьох — страчено.
Станом на 1914 рік кількість мешканців слободи зросла до 5185 осіб[3]. 1918 року мешканці села зорганізували партизанський загін для боротьби проти німецької окупації.
У 1930 з січня почалася масова колективізація. У селі було створено п'ять колгоспів, куди забирали у селян робоче приладдя та худобу. 26 березня 1930 року селяни разом з жителями с. Нижній Бишкин повстали і розігнали керівництво усіх п'яти колгоспів, повернули собі приладдя та худобу. Навколо села виставили озброєну охорону. 27 березня з Харкова до села прибув батальйон ОДПУ, який розправився з повстанцями[4].
У селі є молочно-товарна ферма, працює приватне сільськогосподарське підприємство «Бишкин» та фермерське господарство «РОСТ».
У Верхньому Бишкині є братська могила, де поховано 1286 радянських солдат. Діє краєзнавчий музей.
Поруч із селом розташований Верхньобишкинський заказник — ботанічний заказник місцевого значення.
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода у Верхньому Бишкині
- ↑ Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.2. - с. 154
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1446)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Реабілітовані історією. Харківська область. Книга 1. Частина 1."