Весліанський університет — Вікіпедія

Весліанський університет
англ. Wesleyan University
Будинок Семюеля Рассела, в якому розташовується факультет філософії.
41°33′20″ пн. ш. 72°39′21″ зх. д. / 41.55562° пн. ш. 72.655844° зх. д. / 41.55562; -72.655844
Назва латиноюUniversitas Wesleiana
ТипПриватний
КраїнаСША США
РозташуванняМіддлтавн, штат Коннектикут, США
Назва на честьДжон Веслі
Засновано1831
Бюджет1.065 мільярди $ (2018)[1]
Ендавмент1 130 907 000 $[3], 1 485 020 000 $[4] і 1 572 651 000 $[4]
Студентів3213 (2017)[2]
Інтернів2976 (2017)[2]
Співробітників1015 осіб (вересень 2020)[3]
Аспірантів441[2]
Кольори         
Членство у
  • Національний гуманітарний альянсd[6], Центр для наукових бібліотекd[5] і SPARC[7]
    • Складається зDavison Art Centerd
    Мова викладанняанглійська
    ВипускникиКатегорія:Випускники Весліанського університету
    Сайтwesleyan.edu​(англ.)
    Мапа
    CMNS: Wesleyan University у Вікісховищі

    Весліанський університет (англ. Wesleyan University) — приватний гуманітарний університет у місті Міддлтавн, штат Коннектикут. Університет є одним з найстаріших методистських закладів вищої освіти у США.

    Університет пропонує 47 програм навчання та досліджень на здобуття ступеня бакалавра мистецтв. За шістьма напрямками, з їх числа, присуджуються ступінь магістра та доктора філософії. Студентам доступні більше ніж 900 курсів[8].

    Історія

    [ред. | ред. код]
    Північний коледж, Південний коледж, Меморіальна каплиця та театр Весліанського університету
    Театр Патрічеллі '92

    Університет заснований в 1831 році лідерами методистської церкви та громадою міста Міддлтавн як чоловічий методистський коледж[9]. Названий був на честь Джона Веслі, засновника методистської церкви. У перший навчальний рік були зараховані 48 студентів різного віку, яких навчали три професора та один викладач, вартість навчання становила $ 36 у рік. Першим президентом став Віллбур Фіск[9], відомий педагог методистів, який підкреслив у своїй інавгураційній промові, що освіта слугує: «на благо особистої освіти та на благо світу».

    З моменту заснування університет був відомий низкою інновацій. У той час як американські заклади вищої освіти наслідували європейську модель освіти, ставили на перший план класичні дослідження, президент Фіск зосередився на викладанні сучасних мов, літератури та природничих наук, на рівних умовах з класичною програмою.

    У 1870 році був побудований Джадд-Голл, будівля де нині розташований факультет психології, і вона стала однією з небагатьох у США, призначених цілком для наукових досліджень.

    Спочатку в ряди студентів набирали виключно білих чоловіків, але з 1872 року було введено спільне навчання, яка допускає обмежену кількість жінок[10]. У 1912 році спільне навчання було закрито, але роком раніше деякі з випускниць допомоглися заснування Коннектикутського коледж для жінок у Нью-Лондоні.

    У 1937 році університет став повністю незалежним. Під керівництвом Віктора Баттерфілда, який обіймав пост президента з 1943 по 1967 рік[11], процвітали міждисциплінарні дослідження. У 1950-х роках відкрилися Коледж літератури та Коледж соціальних наук.

    З 1960 року університет починає приймати на навчання афроамериканських студентів, а з 1968 року жінкам знову було дозволено навчатися в університеті. Відновлення спільного навчання різко збільшило кількість студентів.

    У 1974 році сформовано Центр африканських досліджень, зі створеного в 1969 році афроамериканської інституту. Восени 1973 роки з'явився Центр мистецтв, будівлю якого розробили архітектори Кевін Роч та Джон Дінкель. Центр з вивчення Східної Азії ім. Менсфілда Фрімана відкрився у 1987 році, а в 1998 році відкрився Центр з вивчення країн американських континентів.

    Меморіальна каплиця університету

    З 2000 по січень 2005 року проходила кампанія зі збору коштів на університетські потреби, завдяки їй вдалося зібрати 281 млн доларів, які пішли на допомогу студентів та викладачів, які потребували цього, а також на навчальний процес та оновлення кампусу.

    Відомі випускники

    [ред. | ред. код]

    Серед випускників університету є 13 лавреатів Пулітцерівської премії, 34 члени Конгресу США, 11 губернаторів США.

    Коледжі Баттерфілда

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ FY 2018 YEAR END LETTER (PDF). Wesleyan University. 2018. Процитовано 9 липня 2019.
    2. ↑ а б в Common Data Set 2017-2018 (PDF). Wesleyan University.
    3. ↑ а б Integrated Postsecondary Education Data System — 1992.
    4. ↑ а б National Association of College and University Business Officers U.S. and Canadian 2022 NTSE Participating Institutions Listed by Fiscal Year 2022 Endowment Market Value, Change in Market Value from FY21 to FY22, and FY22 Endowment Market Values Per Full-time Equivalent Student (Excel) — 2023.
    5. ↑ а б в https://web.archive.org/web/20231016073235/https://www.crl.edu/membership/members
    6. ↑ https://web.archive.org/web/20240126121019/https://nhalliance.org/about/members/
    7. ↑ https://web.archive.org/web/20231015070603/https://sparcopen.org/who-we-are/members/
    8. ↑ Wesleyan University: A Brief History (англ.). Wesleyan University. Архів оригіналу за 30 березня 2009. Процитовано 16 травня 2012.(англ.)
    9. ↑ а б Page 22-23. Books.google.com (12 November 1909). Retrieved on 17 October 2011.(англ.)
    10. ↑ WESLEYAN UNIVERSITY. – Dedication of Judd Hall of National Science Presentation Address by Orange Judd-Dedicatory Address by Prof. Winchelle-Memorial Chapel The Woman Question. JUDD HALL OF NATURAL SCIENCE. DEDICATORY ORATION. DEDICATION OF THE MEMORIAL CHAPEL. THE ADMISSION OF WOMEN. – Article – NYTimes.com. New York Times (9 October 2011)(англ.)
    11. ↑ DR. BUTTERFIELD HEADS WESLEYAN – Named President to Succeed McConaughy, Who Resigned for China Relief Post – Article – NYTimes.com. Select.nytimes.com (9 October 2011)(англ.)

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Весліанський_університет