Виправна колонія — Вікіпедія

Виправна колонія — вид виправно-трудових установ для утримання повнолітніх громадян, засуджених до позбавлення волі. Був поширений в СРСР, а нині — в деяких пострадянських країнах.

Виправно-трудові колонії поділяються на колонії-поселення:

• для осіб, які вчинили злочини з необережності;
• для осіб, які вчинили умисні злочини;
• для осіб, які твердо стали на шлях виправлення.

Існують також колонії загального, посиленого (тільки для чоловіків), суворого та особливого (теж тільки для чоловіків) режиму^[1].

• Виправно-трудовий табір

• Виправно-трудова установа [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.